3,2 відсотка площі вкритих лісом земель. У той же час частка високополнотних насаджень з повнотою 0,8 - 1,0 у загальній площі лісовкриті земель становить 20,6 відсотка.
Гомельський лісгосп за 2008 г повністю виконав запланований обсяг робіт, а за деякими показниками план був перевиконаний. Перевиконання плану склало від 1 відсотка щодо відведення лісосік проміжного користування до 70 відсотка по заготівлі ділової деревини в результаті проведення інших рубок. Сукупний лісосічний фонд на 1 січня 2009 року по Гомельському лісгоспу склав 133,9 тис. м 3. На рубки головного користування доводитися 62,6 тис. м 3, що становить 46,7 відсотка від усіх рубок. Рубки проміжного користування займають 39,8 відсотка або 53,3 тис. м 3. Обсяг інших рубок становить 18,0 тис. м 3 або 13,5 відсотка від усіх рубок.
Основним споживачем відпускається деревини на корені є лісогосподарські установи, на них приходиться 83,4 тис. м 3 деревини або 62 відсотка.
2. Техніко-економічне обгрунтування проекту рубок оновлення та переформування в Макіївському лісництві
.1 Аналітичний огляд
Ще в середині дев'ятнадцятого століття оформилася ідея ведення «правильного» лісового господарства. В якості ідеалу такого господарства розглядався ліс, утворений виключно цінними з господарської точки зору деревами, по мірі можливостей вільний від уражених хворобами і шкідниками дерев, що має оптимальну з точки зору продуктивності «густоту», утворений ділянками одновікових насаджень (тобто всередині кожної ділянки повинні були бути представлені тільки дерева одного віку). Окремі ділянки цього лісу так мали розподілятися по віках, щоб забезпечувати безперервне ведення лісозаготівель протягом нескінченно тривалого періоду. Таким чином, в якості ідеалу лісового господарства розглядалося якусь подобу сільськогосподарських угідь. Дійсно, з точки зору продуктивності і безпосередньої прибутковості лісів такий «сільськогосподарський» підхід значною мірою виправданий; результативність такого підходу (в значній мірі сформоване зусиллями російських лісівників) наочно демонструє висока продуктивність і товарна цінність лісів скандинавських країн. Але, з іншого боку, тривалий досвід застосування «сільськогосподарської» ідеології в лісовому господарстві тих же скандинавських країн показав і її згубні наслідки для біологічного різноманіття лісів і деяких їхніх найважливіших природних функцій.
По всій видимості, необхідно прагнути до формування такого деревостану, який імітує природну динаміку, утворений природними елементами мозаїчності, процес зміни поколінь дерев у якому подібний з природним процесом. Це можна досягти при використанні деяких видів рубок, при яких за рахунок видалення груп дерев утворюються відкриті ділянки невеликої площі, порівнянні за своїми розмірами з вікнами вивалів в природному лісі. Завдяки малим розмірам ділянок, що вирубуються, ці рубки не призводять ні до істотної грунтової ерозії, ні до заболочування, ні до формування значних площ, зайнятих тільки піонерними видами дерев. Завдяки малості ділянок, що вирубуються, при таких рубках створюються сприятливі умови для природного поновлення дерев - забезпечується як хороше обсіменіння вирубуваного ділянки, так і захист від різких добових коливань температури за рахунок прилеглого лісу. До таких рубок можна віднести рубки оновлення та перефо...