ь аспірантів в тис. чел0,8923,014,813,010,69,89,016,9
Таблиця 2. Чисельність науковців і викладачів в деяких галузевих втузах.
ВтузиЧісло профессоровЧісло доцентовЧісло преподавателейВсегоПромишленние 1123313553189576Транспорт і зв'язок 1998031724 2726Сельскохозяйственние64021312825 3596Ітого 19626069986715898
В цілому можна сказати, що до 1941 року реорганізація вищої школи була практично завершена. Практично вирішено було і питання із забезпеченням нових вищих навчальних закладів новими кадрами. Заходи, вжиті владою, привели до того, що перед Великою Вітчизняною війною в штаті наших вузів було 50015 осіб, з них професорів - 5350, доцентів - 13105, асистентів і викладачів - 31 560. А проведені в їхньому середовищі чистки і репресії повністю знищили будь-який прояв інакомислення і поставили професорсько-викладацький корпус на службу радянської влади і насущних потреб економіки.
§ 3. Студентські контингенти 1920-1930 рр.
З перших же місяців радянської влади найпильнішу увагу приділялося контингенту студентства. Як уже неодноразово зазначалося, метою нової влади стало формування студентства з крестянскіх-пролетарських верств. У 1919 р в програмі Комуністичної партії були сформульовані основні завдання і принципи побудови вищої школи: Відкриття широкого доступу в аудиторії вищої школи для всіх бажаючих вчитися, і в першу чергу для робітників; залучення до викладацької діяльності у вищій школі всіх, що можуть там вчити; усунення всіх і всіляких штучних перепон між свіжими науковими силами та кафедрою; матеріальне забезпечення учнів з метою дати фактичну можливість пролетарям і селянам скористатися вищою школою raquo ;.
І.І. Ходоровський в доповіді Підсумки прийому до ВНЗ в 1924 році і деякі перспективи майбутнього зазначав: У перші кілька років радянського ладу у вищу школу суцільним потоком ринула пролетарська молодь, яка була до вищої школи підготовлена, але за царату не могла в неї потрапити raquo ;, однак у наступні роки ситуація дещо змінилася в гіршу сторону. Що став практично вільним доступ у вузи, відкритий Декретом Про правила прийому до вищих навчальних закладів raquo ;, призвів до того, що до вузів хлинула хвиля бажаючих вчитися, але не мають абсолютно ніякої бази представників робоче - селянської молоді, про що в доповіді також говорилося: залишається робоча молодь, яка хоче йти у вищу школу, але не підготовлена ??до неї. Така молодь іде в рабфаки і звідти до вузів raquo ;.
Найважливішою метою радянського уряду було кардинальна зміна соціального складу студентства, відбір до вузів потрібного пролетарського контингенту raquo ;. Після прийняття Декрету Про правила прийому до вищих навчальних закладів raquo ;, скасовувати вступні іспити, термін прийому до ВНЗ був продовжений до кінця 1918 року і точних цифр кількісного складу студентів не може назвати жоден дослідник, так як нові селянсько-пролетарські студенти у вузах підлягає не затримувалися. Але їх кількість була величезна: Про такої колосальної навантаженні, як в ту пору, я не знав ні раніше, ні пізніше. Читаєш, бувало, у найбільшій аудиторії, розрахованої на 400 студентів, а набирається вся тисяча raquo ;, - писав професор Казанського університету Н.А. Ліванов. Багато вузів через величезного числа студентів відповідно до декрету СНК переносили лекції та практичні заняття на вечірній час, щоб всім бажаючим було зручніше вчитися. Але через слабку підготовку робітничо-селянська молодь поки у вузах не затримувалася.
Дещо змінилася ситуація до 1924 року. Свою роль в пролетаризації складу студентства зіграли рабфаки. До 1924 року кількісний склад студентства виглядав так: в 1922 році було прийнято 34 тисяч студентів, в 1923 році - 38 000. У 1924 році, бачачи ситуацію з приростом числа студентів, які не виправдану якістю нових учнів вузів, уряд встановив норми прийому, тим самим відмовившись від принципів, закладених Декретом 1918 року, розпорядчого навчальним закладам приймати всіх бажаючих, які досягли 16 років. У 1924 році до вузів було прийнято в два рази менше студентів, ніж в 1923 році - всього 15.280. Всього ж у вузах навчалося в 1920 році - 170 000 студентів, в 1921 році - 159 тис., З 1922 році - 130 тис., В 1923 році - 134 тис., В 1924 році - 140 тис.
При визначенні норми прийому на 1925 Наркомпрос звернувся до РНК з ходатая?? ством про підняття віку надходять з 16 до 17 років і про підвищення норм прийому до 18.000 чоловік, причому більшість з них - не менше 8000 повинні бути робітфаківці.
Подальший курс на індустріалізацію і прискорене створення нових вузів, які повинні були, забезпечити фахівцями всі потреби споруджуваної промисловості привели до значного збільшення кількості студентів: До 1926-1927 навчальног...