"> Центральною проблемою ефективності будь-якого ідеологічного впливу є ступінь його відповідності соціальним реаліям даного суспільства. Чим більша різниця між ідеологічним постулатом та реальною практикою, тим менше практичний ефект ідеологічної роботи, які б зусилля і фінанси на неї не були б кинуті владою. Збереження існуючих сьогодні недоліків російського політичного і соціально-економічного ладу неминуче буде зводити до мінімуму всі бюрократичні починання в області ідеологічної роботи з молоддю та іншим населенням республік. Тому, підкреслюючи необхідність такого роду роботи на Північному Кавказі, не варто розраховувати на серйозні результати такої діяльності.
Комплекс заходів щодо соціально-економічного і соціокультурного розвитку республік регіону. Зусилля влади в даній сфері не здатні безпосередньо впливати на систему цінностей безпосередньо самих релігійних радикалів. Стійка динаміка місцевої економіки і зростання матеріальних доходів населення аж ніяк не обернено пропорційні рівню терористичної активності. Цінності не продаються, не є предметом торгу. І тим не менше, значний сенс у такій діяльності, як профілактики тероризму, є. Підвищення рівня життя значної частини населення - це тенденції, здатні в перспективі істотно скоротити прошарок соціального співчуття ТП, і слідом і масштаби його поповнення.
Найсуттєвішим чином антитерористичну ефективність економічного розвитку республік може збільшити його поєднання з соціокультурної модернізацією національних спільнот північнокавказького регіону. Основна мета - поступове соціокультурний розвиток республіканського населення, насамперед, підлітків та молоді, з метою поступово скоротити демографічний ресурс регіонального тероризму.
Даний напрямок включає в себе цілий комплекс заходів щодо розвитку системи освіти, професіоналізацію молоді, підключення її до сучасних культурно-освітнім практикам, розширення культурного кругозору. Втім, навіть помітне підвищення якості навчального процесу не дасть абсолютної гарантії, що більш освічена і професійно підготовлена ??молодь перестане поповнювати бандпідпілля.
Наслідки соціокультурної модернізації далеко не прямолінійні. Однак, якщо вона і не є панацеєю від екстремізму, в цілому ефект її буде, безумовно позитивним для стабілізації республіканського товариства. Йдеться про вельми тривалому процесі, позитивний ефект якого може акумулюватися маленькими порціями протягом багатьох десятиліть. У короткостроковій перспективі чекати від цього методу результатів не має сенсу.
Самокоррекціявласті і суспільства. Мова зокрема може йти про певну ціннісної самокорекції raquo ;, що дозволяє зблизити цінності російського суспільства з тими, що розділяють релігійні радикали. Зовсім необов'язково при цьому відмовлятися від принципів світської модернізованого суспільства. Реальне виправлення недоліків, властивих республіканської та федеральної соціально-економічній і політичній системі, дійсна боротьба з численними формами духовного розкладання були б виправданим кроком назустріч релігійним радикалам, гранично жорстка протестність яких пов'язана, в тому числі, з неприйняттям обширного негативу, присутнього в основних сферах російської соціального життя.
Не кажучи вже про те, що викорінення цих недоліків істотно важливо і для самої Росії, воно є одним з центральних умов збереження її в якості життєздатного держави і суспільства. Іншими словами, борючись зі своїми внутрішніми проблемами, Росія бореться і з екстремізмом на Північному Кавказі.
Показово, однак, що в переліку антитерористичних заходів необхідність суттєвої корекції загальноросійської соціальної дійсності і самоісправленія влади ніколи не озвучується. Враховуючи вкрай низьку активність влади на цьому напрямку, даний варіант зближення ціннісних систем російського суспільства і релігійних радикалів має мало шансів на практичну реалізацію. Феде?? альний центр і республіканська влада не тільки абсолютно правомірно не поступаються неприйнятним для сучасного модернізованого суспільства вимогам екстремістів, але й демонструють очевидну нездатність розібратися з формами духовного розкладання, фіксуємих в сучасному російському суспільстві. Не кажучи вже про те, щоб викорінити недоліки, властиві безпосередньо самому адміністративно-управлінському апарату.
Переговорний процес . Крім використовуваних в даний час різних форм амністії бойовиків і програм їхнього повернення до мирного життя, в даній стратегії мова може йти і про розширення комунікації з радикальною опозицією з метою вироблення компромісних варіантів мирного співіснування. Основна мета цього способу профілактики тероризму може бути умовно позначена як радикалізм без екстремізму raquo ;. Тобто не зраджуючи цінностям світського модернізованого спільноти, ...