ний, якщо у засновника юридичної особи є заборгованості по податках, зборах та інших обов'язкових платежах до бюджету, а також у випадках, коли створення юридичної особи провадиться з метою недобросовісної конкуренції і заняття монопольного становища на ринку (коли йдеться про суб'єктів підприємницької діяльності).
Якщо все-таки дається відмова у державній реєстрації юридичної особи, то він повинен бути мотивований з посиланням на порушення засновником вимог конкретного закону і виданий у встановлені терміни, які визначаються відповідно до статті названого закону. Відповідно до закріпленої статтею 13 (п.2) Конституції Республіки Казахстан правом на судовий захист, яке конкретизується також статтею 8 Цивільного процесуального кодексу Республіки Казахстан, особа може оскаржити відмову реєструючого органу в судовому порядку.
Отже, ми розглянули всі способи утворення юридичних осіб. В даний час Цивільний кодекс Республіки Казахстан встановив єдиний реєстраційний (нормативно-явочний) порядок утворення юридичних осіб для всіх видів організацій.
Винятком дозвільного порядку утворення юридичних осіб грунтується на пункті 5 статті 42 ЦК РК, відповідно до якої відмова в реєстрації юридичної особи з мотивів недоцільності створення юридичної особи не допускається. Таким чином, якщо засновники вирішили створити організацію зі статусом юридичної особи, то ніхто не може їм це заборонити або зажадати отримання попереднього дозволу.
Відмова від повідомного порядку утворення юридичних осіб базується на пунктах 1 і 3 статті 42 ЦК РК, за якими юридична особа підлягає державній реєстрації в органах юстиції і вважається створеним саме з моменту її здійснення. Інакше кажучи, не можна просто повідомити відповідні органи про те, що юридична особа створено, необхідно пройти встановлену законодавством процедуру державної реєстрації. Отже, ні в правових актах, ні в установчих документах організацій не може міститися положення про те, що дана організація визнається юридичною особою. Статус юридичної особи виникає у неї тільки з моменту державної реєстрації. Таким чином, в даний час в Республіці Казахстан цивільним законодавством встановлено єдиний для всіх організацій реєстраційний порядок утворення юридичних осіб. Набути статус юридичної особи іншим способом або в іншому порядку (крім державної реєстрації) ніяка організація не може.
Юридична особа вважається створеною з моменту його державної реєстрації. Згідно зі статтею 42 ГК РК реєстрації підлягають усі юридичні особи, яка виробляється в органах юстиц?? і в порядку, визначеному законодавством про реєстрацію юридичних осіб.
Значення реєстрації полягає в тому, що вона:
1. підтверджує факт виникнення юридичної особи;
2. дозволяє вести державний облік всіх юридичних осіб країни, бо вони через реєстрацію вносяться до єдиного державного реєстру;
. забезпечує можливість державного контролю за діяльністю юридичної особи;
. створює умови гласності, так як через реєструючі органи всяке зацікавлена ??особа вправі ознайомитися з усіма матеріалами, що характеризують кожне юридична особа, крім, зрозуміло, тих, що є конфіденційними або становлять комерційну таємницю.
Державна реєстрація юридичних осіб не повинна носити статистичний характер, оскільки установчі документи відносяться за своїм змістом до локальних нормативних актів, який регламентує діяльність юридичних осіб. Тому на початковій стадії створення юридичних осіб слід звернути пильну увагу на якість установчих документів, відповідність їх змісту законодавству Республіки Казахстан.
Таким чином, необхідність зосередження реєстрацію юридичних осіб в одному державному органі - об'єктивна вимога впорядкування і полегшення проведення даної процедури. Наявність єдиного реєструючого органу дозволяє встановити не тільки єдині вимоги, але і єдину методику, і практику реєстрації всіх юридичних осіб. Не можна не враховувати той факт, що збори за державну реєстрацію юридичних осіб є значною дохідною статтею бюджету.
Чинне в даний час законодавство значно розширило компетенцію територіальних органів Мін'юсту з питань реєстрації юридичних осіб за рахунок самого міністерства, віднісши до обов'язків останнього лише:
1) реєстрацію та ведення єдиного Державного реєстру юридичних осіб;
2) методичне керівництво діяльністю щодо державної реєстрації юридичних осіб;
) контроль за дотриманням законодавства про державну реєстрацію організаціями та територіальними органами Міністерства юстиції;
) розгляд скарг на дії його територіальних органів з питань державної реєстрації юридичних осіб;