итку добровільного медичного страхування
3.1 Основні проблеми розвитку добровільного медичного страхування в Росії
Грунтуючись на практичному досвіді проведення добровільного медичного страхування російськими страховими компаніями, можна виділити ряд складнощів і проблем, які постають перед страховиком, які займаються добровільним медичним страхуванням.
По-перше, це недосконалість законодавчої бази, а саме:
відсутність спеціального федерального закону про добровільне медичне страхування;
невідповідність між наявними законодавчими документами.
По-друге, низька страхова культура населення: громадяни купують поліси добровільного медичного страхування не для того, щоб убезпечити себе від непередбачених витрат у разі настання страхового випадку, а щоб полікуватися за рахунок страхової компанії. Це змушує більшість страхових компаній обмежувати або повністю виключати зі свого страхового портфеля з добровільного медичного страхування страхувальників - фізичних осіб.
По-третє, складні цивільно-правові відносини в системі Лікувально-профілактична установа - страхова медична організація raquo ;. Це, мабуть, основна проблема, з якою стикаються всі страховики, що здійснюють добровільне медичне страхування.
Головним критерієм для страхової компанії при виборі медичного закладу з обслуговування застрахованих по добровільному медичному страхуванню служить кінцевий результат діяльності лікувально-профілактичного закладу - наступ об'єктивних змін у стані здоров'я людини, що дозволяють йому продовжити виконання своїх функцій у суспільстві. Також важливим чинником є ??задоволеність пацієнта якістю наданих в установі медичних послуг.
В даний час в Російській Федерації відсутня єдина методика оцінки діяльності лікувально-профілактичних установ як страховиками, так і в цілому в системі охорони здоров'я.
Безліч використовуваних при цьому підходів найчастіше носять суб'єктивний характер, різна спрямованість оціночних та аналітичних показників знижує інформативність і об'єктивність отриманих оцінок, їх порівнянність, і, отже, ускладнює можливість реально оцінити діяльність лікувально-профілактичних установ.
Введення в практику єдиного показника, так званого рейтингу медичного закладу, дозволив би стандартизувати критерії оцінки, що, безсумнівно, позитивно позначилося б на формуванні доступного та прозорого ринку медичних послуг, де застрахований, як кінцевий споживач медичних послуг , мав би можливість вибору на підставі об'єктивних даних, а лікувально-профілактичний заклад - формувати свій імідж.
Основоположним документом, що регламентує відносини між лікувально-профілактичним закладом і страховою компанією, є договір надання медичних послуг. Тому при укладенні такого договору особлива увага приділяється погодженням спірних пунктів таким чином, щоб оптимально збалансувати інтереси договірних сторін.
Невід'ємною частиною договору на надання медичних послуг є Програма добровільного медичного страхування, узгодження якої часом займає більше часу, ніж узгодження самого договору. По суті, Програма добровільного медичного страхування є замовленням страхової медичної організації медичному закладу. На жаль, досить часто медичний заклад прагне максимально розширити обсяг надаваних конкретному пацієнту медичних послуг, виходячи, насамперед, з наявних лікувально-діагностичних можливостей, але не переслідуючи мету надати медичну допомогу економічну і адекватну стану здоров'я пацієнта.
Ще більш гостро на формуванні взаємовідносин між лікувально-профілактичним закладом і страховою компанією позначається відсутність стандартів при формуванні найменувань платних медичних послуг. Кожне лікувально-профілактичний заклад створює свій перелік платних медичних послуг, результатя з одному йому зрозумілих правил і підходів. У результаті інформації багато, але загальну картину і тенденції відстежити практично неможливо.
На жаль, у багатьох лікувально-профілактичних закладах розробку переліку медичних послуг (формування прейскуранта) доручають співробітникам, що мають економічну освіту, які і підходять до вирішення цього завдання відповідно. У результаті в прейскурант підчас включається під виглядом медичних послуг то, що насправді медичною послугою не є. Це відноситься до значного переліку медикаментів, інструментарію, витратних матеріалів, сервісних послуг і іншому.
Така ситуація негативна для всіх: і для лікувально-профілактичних установ, і для страхових компаній, а в кінцевому підсумку і для пацієнтів.
Наступною проблемою у взаєминах між лікувально-профілактичн...