Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Методичні вказівки по стійкості енергосистем

Реферат Методичні вказівки по стійкості енергосистем





апруги та активної потужності в даному режимі. Можливе завдання фіксованою реактивної потужності (замість напруги).

Вузли навантаження слід, як правило, представляти незалежними від напруги значеннями активної та реактивної потужності.

. 5.1.3. Параметри післяаварійного режиму повинні бути отримані з урахуванням всіх змін, викликаних перехідним процесом, у тому числі дією ПА, а також обмежувачів перевантаження обмоток збудження генераторів і синхронних компенсаторів. При істотному небаланси потужності повинно бути врахована зміна частоти.

При розрахунку післяаварійного режиму вузли навантаження слід представляти статичними характеристиками по напрузі з урахуванням дії АРНТ; при зміні частоти для генераторів і навантаження повинні бути враховані їхні статичні характеристики по частоті.

5.5.2. Розрахунки статичної стійкості енергосистеми

5.5.2.1. У тих випадках, коли область апериодической статичної стійкості близька до області існування режиму, допускається обмежуватися перевіркою існування режиму.

У розрахунках апериодической статичної стійкості, якщо в якому-небудь вузлі навантаження порушується умова U gt; U кр, то відповідний режим потрібно вважати аперіодично нестійким.

Розрахунки коливальної стійкості слід виконувати:

- в умовах експлуатації, якщо є дані про можливість виникнення незатухаючих або слабозатухающіх коливань, для уточнення області допустимих режимів і визначення ефективності заходів щодо запобігання коливального порушення стійкості;

- при проектуванні, якщо можна очікувати труднощів забезпечення коливальної стійкості, зокрема, якщо на електростанції використовуватиметься нове обладнання: генератори, системи збудження та АРВ.

. 5.2.2. Генератори при перевірці апериодической стійкості в більшості випадків допускається представляти джерелами постійної напруги (в розрахункових точках підтримки напруги, залежно від типу АРВ) із заданими активними потужностями, а навантаження - статичними характеристиками без урахування регулювання напруги трансформаторів.

5.5.3. Розрахунки граничних по стійкості режимів

5.5.3.1. Для визначення коефіцієнта запасу стійкості по активній потужності в перетині виконується обваження режиму шляхом збільшення перетоку потужності в перетині до отримання режиму, граничного по стійкості.

Траєкторії обважнення режиму повинні найбільшою мірою змінювати режим розглядуваного перерізу. Розрахунок обважнених режимів супроводжується перевіркою їх статичної аперіодичної стійкості.

. 5.3.2. Для збільшення перетоку в перерізі при розрахунку рекомендується завантажувати генератори з одного боку перетину і розвантажувати з іншого боку. При досягненні обмежень по максимальній або мінімальній потужності генераторів подальше збільшення перетоку рекомендується здійснювати відповідно зменшенням або збільшенням активної та реактивної потужності навантаження. Якщо навантаження знижена до можливого в реальних умовах мінімуму, то для подальшого збільшення перетоку слід здійснювати перевантаження генераторів, знявши відповідні обмеження (по струму статора генератора, по струму трансформатора, по потужності агрегату або енергоблоку і т.п., крім обмежень по струму ротора). Якщо розглянутий переріз пов'язує дві частини енергосистеми, причому менша з них є дефіцитною, то в якості основного способу обважнення режиму в цьому перерізі слід приймати збільшення навантаження дефіцитної частини енергосистеми.

Якщо для конкретних умов характерні інші фактори, що викликають збільшення перетоку, то такі способи обважнення режиму також повинні бути розглянуті.

. 5.3.3. При тяжких режиму генератори допустимо представляти як при розрахунку усталеного режиму, обмеження по реактивної потужності генераторів повинні прийматися з урахуванням п. 5.1.1. При необхідності враховується зміна активної потужності генераторів під дією систем вторинного регулювання. При цьому слід вважати відключеними всі пристрої автоматичного управління, що перешкоджають досягненню граничного перетоку в даному перетині (автоматичне обмеження перетікання, протиаварійне автоматика).

. 5.3.4. Великі вузли навантаження, розташовані в пунктах енергосистеми, де при утяжелении можливі суттєві (більше 5-10%) зміни напруги, повинні бути представлені статичними характеристиками з урахуванням АРНТ. Для решти навантажень допустимо приймати Р н=const, Q н=const.

При тяжких режиму способом збільшення навантаження приріст реактивного навантаження за відсутності фактичних даних рекомендується приймати пропорційним приросту активного навантаження з коефіцієнто...


Назад | сторінка 14 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Визначення втрати потужності ЛЕП. Економічний переріз по максимальній поту ...
  • Реферат на тему: Розрахунок стійкості та якості роботи системи автоматичного регулювання нап ...
  • Реферат на тему: Визначення втрат активної потужності і річних втрат електроенергії для ліні ...
  • Реферат на тему: Техніко-економічне обгрунтування вибору пристроїв компенсації реактивної по ...
  • Реферат на тему: Визначення потужності дизель-генераторів систем надійного живлення на АЕС