Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Функціонування синтаксичних конструкцій зі звертаннямі у поетичній тексті (на матеріалі творів Т. Шевченка и М. Рильського)

Реферат Функціонування синтаксичних конструкцій зі звертаннямі у поетичній тексті (на матеріалі творів Т. Шевченка и М. Рильського)






У складі Загальної внутрішньо-сінтаксічної Структури речення могут перебуваті як члени речення, что входять до его структури, пов язуючісь между собою у словосполучень помощью семантико-синтаксичних зв язків Узгодження, керування й прилягання, так и Такі его компоненти, что синтаксичними НЕ пов язуються Із Жодний членом цього речення. ЦІ лексічні компоненти у форме ОКРЕМЕ слів, словосполучень чи даже релік (если мова идет про вставлені конструкції) НЕ могут буті віднесені до Жодний з існуючіх тіпів членів речення и того Взагалі НЕ вважаються членами речення. Найдоцільніше назваті їх синтаксичними ізольованімі частинами речення. Серед них Лінгвісти віділяють два основних різновиди: вставні и вставлені слова, словосполучень и речення, а такоже звертання. Просто речення, у складі которого є звертання (як, зрештою, й Однорідні члени речення, відокремлені члени речення, вставні и вставлені конструкції), вважається ускладненім.

У нерозрівному зв язку Із синтаксичною перебуває ї комунікатівна структура речення. «Вислову як комунікатівна одиниця - явіще неодномірне. Одним Із виняткова Важлива факторів, Які забезпечен адекватно ситуации комунікатівну достатність речення, є різнорівневій характер его структури », - Зазначає в одній зі своих мовознавчіх розвідок Д. Х. Баранник (Бар., 13). Спостереження над синтаксичною організацією речення в українській та других слів янських мовах дали Підстави Вченіє віділіті в ньом два структурні Рівні: базово-комунікатівній та модіфікаційно-супровідній, або рівень суб єктивно-модального й інформатівного прирощення.

Перший, базово-комунікатівній структурний рівень речення створюється граматичний та інтонаційно організованою єдністю компонентів різніх змістовіх рівнів - від слова до зв язаних между собою відношеннямі сурядності або підрядності релік. Синтаксичними Одиниця цього уровня є Головні и пошірюючі (другорядні) члени речення, Прості речення в складних синтаксичних конструкціях (бар., 13). Засоби базового структурного уровня формують и віражають комунікатівній центр вісловлення, визначаються Основний логічно-смісловій и граматичний контури речення.

Модіфікаційно-супровідній рівень речення утворюють синтаксичними ізольовані ї інтонаційно автономні вербальні структур. Смороду зорієнтовані на базовий граматичний и смісловій контури вісловлення, его власне комунікатівній лінійній ряд (Бар., 13). Це вже згадані вищє вставні и вставлені слова, словосполучень и речення, а такоже звертання. Усі ЦІ засоби модіфікаційно-супровідного структурного уровня «обслуговують» вісловлення, забезпечують Йому узгодженням з сітуацією та індивідуально-суб єктівною Настанови мовця інформатівну повноцінність. Смороду формують мовний план АВТОРСЬКОГО супроводу комунікативно актуальної части вісловлення, план АВТОРСЬКОГО коригування ее, орієнтують вислів на адресата (Бар., 13). Останню среди Назва функцію віконують самє звертання.

граматичний ї інтонаційно організовану дінамічну послідовність мовних одиниць базово-комунікатівного уровня речення Д. Х. Баранник назіває інтраструктурою цього речення, а мовні одиниці модіфікаційно-супровідного уровня речення - інфраструктурою. Останні забезпечують необхідні для конкретної комунікатівної ситуации «прирощення інформатівного, суб єктивно-модального, експресивності та Іншого характером» (бар, 16). «Одиниця інфраструктурного уровня властіва НЕ граматичний, а ситуативно-сміслова та суб єктивно-модальних зорієнтованість на речення. Смороду беруть доля у формуванні семантічної и модальної Структури речення, но до категорії пошірювачів его має належати », - Зазначає мовознавець (Бар., 16).

До того ж Д. Х. Баранник подає відмінну від традіційної для української лінгвістікі позицию относительно віділення у сінтаксісі простого ускладненого чі неускладнених речення. На его мнение, зважаючі на наявність чи відсутність у реченні мовних одиниць суб єктивно-модального та інформатівного уровня, можна Говорити про речення з інфраструктурою чі без неї (Бар., 16-17). Зазначену ПІДХІД до р?? зуміння ускладненого (неускладнених) речення відрізняється від підходу з позіцій формально-граматичний (традіційніх), так само розходу ВІН и з розумінням природи простого ускладненого речення, викладеня у Працюю з семантичного синтаксису (Бар., 17).

Важлива конструктивно и функціональнім засобими віділення звертання як мовної одиниці інфраструктурного уровня в контексті речення є Інтонація, яка на пісьмі набліжено передається знаками пунктуації. Належности інтонаційне (пунктуаційне) оформлення інфраструктурного компонента надає дворівневому вісловленню комунікатівної цілісності (Бар., 18).

На Відміну Від вставних частин речення, звертання в межах одного простого речення семантично и граматичний покладів від Усього его змісту та Будови и лишь зрідка - ві...


Назад | сторінка 14 з 38 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Складенні речення. Складносурядне речення
  • Реферат на тему: Безсполучнікові складні речення. Синтаксичні конструкції. Українська Пунк ...
  • Реферат на тему: Засобі вираженною агенса семантико-сінтаксічної Структури англійського рече ...
  • Реферат на тему: Складенні речення як синтаксичний одиниця
  • Реферат на тему: Синтаксична категорія обумовленого в структурі простого речення