нових галузей промислового виробництва, яких історія не знала. Це електротехнічна, хімічна, нафтодобувна, нафтопереробна і нафтохімічна, автомобільна промисловість літакобудування, виробництво портландцементу і залізобетону тощо
3. Відбувалася не тільки диверсифікація галузей, а й підгалузей. Це можна бачити на структурі, наприклад, машинобудування. У повну силу заявило про себе транспортне машинобудування (Виробництво локомотивів, автомобілів, літаків, річкових і морських суден, трамваїв та ін.) У ці роки найбільш динамічно розвивалася така галузь машинобудування, як автомобільна. p> 4. Бурхливий розвиток нових галузей машинобудування викликало зміна структури чорної металургії - підвищився попит на сталь і темпи її виплавки значно перевершили приріст виробництва чавуну.
5. Технічні зрушення кінця XIX-початку XX ст. і випереджальний розвиток нових галузей визначили зміна структури світового промислового виробництва. Якщо до початку другої НТР в загальному обсязі продукції, що випускається переважала частка галузей групи В«БВ» (Виробництво предметів споживання), то в результаті другого НТР підвищився питома вага галузей групи В«АВ» (виробництво засобів виробництва, галузей важкої промисловості). Це призвело до того, що посилилася концентрація виробництва, стали переважати великі підприємства. У свою чергу велике виробництво потребувало великих капітальних вкладеннях і викликало необхідність об'єднання приватних капіталів, яке здійснювалося утворенням акціонерних товариств. Завершенням цього ланцюжка змін стало створення, освіта монополістичних союзів, тобто монополій як в області виробництва, так і в області капіталів (фінансових джерел).
Таким чином, в результаті змін, що відбулися в техніці та технології виробництва та розвитку продуктивних сил, викликаних другий НТР, були створені матеріальні передумови для утворення монополій і переходу капіталізму від промислової стадії і вільної конкуренції до монополістичної стадії. Сприяли процесу монополізації і економічні кризи, регулярно що відбувалися в кінці XIX ст., а також початку XX в. (1873,1883,1893, 1901-1902 і ін.) Оскільки в ході криз гинули насамперед дрібні і середні підприємства, то це сприяло концентрації та централізації виробництва і капіталу.
Монополія як форма організації виробництва і капіталу в кінці XIX-початку XX ст. зайняла панівні позиції у соціально-економічному житті провідних країн світу, хоча ступінь концентрації та монополізації по країнах була неоднаковою; були різними переважні форми мо-монополій. В результаті другого НТР замість індивідуальної форми власності основний стає акціонерна, в сільському господарстві - фермерська; розвивається кооперативна, а також муніципальна.
На цьому історичному етапі провідне місце у світі з промислового розвитку займають молоді капіталістичні країни - США і Німеччина, значно просувається Японія, тоді як колишні лідери -...