езпечувати її прибутковість), завдяки саморегуляції відбувається перенацеливание ресурсів в інші галузі.
Що стосується тих ситуацій, В«коли ринковий механізм неспроможна ефективно розподіляти ресурси В», то можна навести наступний довід (на прикладі безробіття): В«проте, тривалі періоди високого безробіття у всіх галузях можливі - у тому випадку, коли держава спотворює процес ціноутворення нерозумними маніпуляціями з фінансовою системою: субсидуванням тих секторів, де виробництво мало б впасти, і контролем над зарплатами і цінами, що перешкоджає самонастройке ринку, що лише відтягує подолання високого безробіття В». [32]
Можна сказати, що ринку властиві провали, але при цьому він сам здатний їх подолати. А при втручанні держави рецесія може затягтися на більш довгий термін і перетворитися на глобальну кризу. У такій ситуації ринкові механізми будуть намагатися скорегувати політичні помилки урядів (Невдала монетарна політика та інше). Однак цей процес має всі шанси виявитися куди більш довгим і багато менш безболісним, ніж за відсутності державного контролю. [33]
Прекрасним історичним прикладом для вищенаведених аргументів служить глобальна криза, вибухнула в 30иє роки XX століття і саме Великою Депресією. Його докладне дослідження буде приведено в наступному розділі.
2.2 Велика депресія
2.2.1 Типовий погляд на причини і наслідки Великої депресії
Найбільш часто зустрічається в економічній літературі прикладом некомпетентності ринку є події 1929 - 1941 років, що відбулися в економіці США. Це був період економічної кризи, яка досягла світових масштабів. Сам же термін В«Велика депресіяВ», як правило, застосовується безпосередньо до економіки США. p> Типовий погляд на причини і наслідки катастрофи, що вибухнула наступний: поштовхом до ній послужив крах фондової біржі 28 жовтня 1929. Потім через перевиробництва товарів, нестачі грошової маси, надмірно швидкого зростання населення, В«мильних бульбашокВ» на фондовому ринку і В«інвестиційного бумуВ» економіка потрапила в затяжне піке, що спричинило за собою різкий спад споживчого попиту, провал на ринку нерухомості, величезна кількість банкрутств і запаморочливе зростання безробіття.
Однак потім президент Рузвельт висунув ряд регулятивних заходів, названий В«новим курсом Рузвельта В». Відповідно до даної програми передбачалося втручання держави в усі сфери життя суспільства.
Держава регулювало виробництво, відносини між підприємцями, ринок праці, податкову і кредитно-грошову систему. Метою було відновлення купівельної спроможності населення і стимулювання сукупного попиту.
Першочерговим завданням держави також уявлялося відновлення банківського сектора. У 1933 функціонування банків було знято, а в наслідку їх кількість була скорочена на 15%, обсяг активів банків зріс на 37%.
Важливою заходом щодо подолання Великої депресії була організація громадських робіт, організованою Управлінням грома...