до стадії попереднього слідства, а у цивільних справах - повіреними, допускаються всі неопороченние громадяни обох статей, що користуються громадянськими правами. Однак спеціального органу, покликаного захищати права громадян, Декретом створено не було. p align="justify"> Декретом ВЦВК про суд № 2 від 7 березня 1918 при Радах робітничих, солдатських, селянських і козацьких депутатів передбачалося створення колегій осіб, що присвячують себе правозаступнічество, як у формі громадського обвинувачення, так і громадського захисту. У ці колегії вступали особи, які обираються і відкликаються вищеназваними Радами. Тільки ці особи мали право виступати в судах за плату. З колегій правозаступніков суд міг запросити для кожної справи громадського обвинувача. Якщо обвинувачений чому-небудь не скористався своїм правом запрошення захисника, суд, на його прохання, призначав йому захисника з колегії правозаступніков. Крім зазначених обвинувачів і захисників, у судових дебатах могли брати участь один обвинувач і один захисник з присутніх на судовому засіданні осіб. p align="justify"> Створення радянського судочинства спричинило зміну і в діяльності правозаступніков. Поступово більш чітко розділяються функції обвинувачення і захисту, намічається врегулювання питання про заробітну плату членів колегії правозаступніков, звужується, а потім і ліквідується коло осіб, допущених до захисту в судах, тобто цю функцію виконують тільки особи, зазначені в законі.
Положення про народному суді від 30 листопада 1918 встановлювалася, що для сприяння суду у справі найбільш повного висвітлення всіх обставин, що стосуються обвинуваченого чи інтересів сторін, що беруть участь в цивільному процесі, при повітових виконавчих комітетах Рад робітничих і селянських депутатів (включаючи і повітове місто) і при губернських виконавчих комітетах Рад робітничих і селянських депутатів повинні засновуватися колегії захисників, обвинувачів і представників сторін в цивільному процесі.
Члени колегії обиралися виконавчими комітетами рад робітничих і селянських депутатів на загальних з усіма посадовими особами Радянської Республіки підставах зі складу осіб, що відповідають вимогам ст. 64 Конституції РРФСР від 10 липня 1918р. p align="justify"> Положення про народному суді від 21 жовтня 1920 скасувало колегії захисників і встановило нову форму судового захисту. Складалися списки громадян, які можуть надавати юридичну допомогу. Всі установи, в яких перебували на службі залучаються особи, звільняли останніх від служби, за ними зберігалася заробітна плата за місцем роботи, при недостатності зазначених осіб залучалися консультанти, які складаються при відділах юстиції. p align="justify"> Положення про адвокатуру, затверджене Постановою ВЦВК від 26 травня 1922р., визначало адвокатуру як самоврядну організацію. При губернських відділах юстиції утворювалися колегії захисників у кримінальних і цивільних справах. Члени колегії захисників першого складу затверджувалися президією губернського виконавчого комітету за поданням губернського відділу юстиції. Члени колегії захисників не могли займати посади в державних установах і підприємствах. Виділялися органи колегії захисників: загальні збори і президію. Крім членів колегії могли допускатися до захисту - близькі родичі обвинуваченого, уповноважені представники і т.д.
Постанова ЦВК СРСР від 1.12.1934г. обмежило участь адвокатів у кримінальних справах - у справах про терористичні акти і терористичних організаціях.
Положення про адвокатуру від 16.08.1939г. передбачало створення колегій у межах краю, області, автономної і союзної республіки, керівництво колегіями покладалося на наркомати юстиції. Для членів колегії передбачалися особливі вимоги: вища юридична освіта, закінчили юридичні школи при наявності стажу в правоохоронних органах не менше 1 року, без юридичної освіти за наявності стажу не менше 3 років. Виділялися органи: загальні збори, президія, ревізійна комісія. p align="justify"> .07.1960 р. затверджено Положення про адвокатуру, яке передбачало наявність колегій адвокатів в Казахстані.
.11.1980 р. затверджено Положення про адвокатуру в Казахстані, яке передбачало порядок прийому в члени колегії та виключення з неї, організація колегії, гарантії і т.д. В кінці 80-х і початку 90-х років вносилися різні зміни до законодавства щодо вимог до адвокатів, умов обов'язкової участі адвокатів і т.д. 5.12.1997г. був прийнятий закон РК В«Про адвокатську діяльністьВ». br/>
Завдання для самоконтролю:
. Роль і значення адвокатури. Принципи адвокатури. p align="justify"> Скласти порівняльну таблицю по Закон РК В«Про адвокатську діяльність в РКВ» і Закон РФ В«Про адвокатську діяльність в РФВ»
Список літератури
Основна:
1. К...