належать до договору. При цьому до уваги приймається будь-який документ, складений одним або кількома учасниками як документ, що стосується договору. При тлумаченні враховуються усяка наступна угода щодо тлумачення договору, наступна практика застосування договору і будь-які норми міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками. Використовуваному в договорі терміну може надаватися спеціальне значення, якщо учасники мали такий намір. p> В якості додаткових коштів тлумачення можуть використовуватися підготовчі матеріали та обставини укладання договору тільки в тому випадку, якщо тлумачення призводить до неясним або двозначним висновків, або до результатів, які є явно абсурдними або нерозумними.
Якщо тлумачення здійснюється самими учасниками договору, то таке тлумачення називається автентичним. Цей вид тлумачення грунтується на угоді учасників і тому володіє найвищою юридичною силою. Автентичне тлумачення здійснюється у формі обміну нотами, у формі протоколу і т.д.
Поряд з автентичним тлумаченням широко використовується так зване міжнародне тлумачення, яке здійснюється міжнародними органами. Ця форма тлумачення може бути передбачена в самому договорі або узгоджена його учасниками особливо. В якості таких органів можуть виступати Міжнародний Суд ООН, різні комісії і т.д.
Тлумачення здійснюється за допомогою спеціальних способів (прийомів), до яких відносяться граматичне (словесне), логічне, історичне і систематичне тлумачення договорів.
Граматичне (словесне) тлумачення означає з'ясування значення окремих слів і сенсу договору на основі граматичних та інших правил.
Під логічним тлумаченням розуміється тлумачення тієї чи іншої статті договору на основі інших статей або зіставлення їх один з одним. Текст договору при цьому повинен використовуватися в якості єдиного цілісного документа. p> Тлумачення договору може здійснюватися шляхом порівняння його положень з іншими договорами. Цей вид тлумачення називається систематичним. p> Іноді з моменту укладення договору проходить значний час, у зв'язку з чим виникають труднощі у з'ясуванні його дійсного змісту, наприклад цілей договору, окремих його положень і термінів. Для тлумачення таких договорів доводиться вдаватися до вивчення історичної обстановки укладення договору, дослідженню різних підготовчих матеріалів, дипломатичного листування і т.д. Таке тлумачення називається історичним. p> Віденські конвенції 1969 і 1986 років виходять з презумпції дійсності міжнародних договорів, оскільки дійсність договору або згода учасника на обов'язковість для неї договору може оскаржуватися лише на основі міжнародного права. Тільки дійсний договір створює права та обов'язки, які в ньому передбачаються. p> У міжнародній практиці зустрічалися випадки, коли окремі договори оголошувалися недійсними. Віденська конвенції 1969 року містить у вичерпний перелік підстав недійсності договорів. Підставами недійсності є примус держави, об...
