другої групи належать збитки, розмір яких безпосередньо не пов'язаний з часом, витраченим на відновлення пошкодженого майна.
Відмінною рисою цього страхування є прагнення потерпілого страхувальника до мінімізації збитків. p> Необхідність у цьому виді страхування виникла в результаті частих аварій, пов'язаних з пошкодженням обладнання внаслідок вибуху або інших причин, що відбуваються при його експлуатації. У силу специфіки цього страхування і значної суми збитку, як прямого, так і непрямого, страховики виділили його в самостійний вид. p> У страхуванні на випадок перерв у виробництві внаслідок зупинки машин термін відповідальності навряд чи може бути менше трьох місяців, з іншого боку, страховик не готовий акцептувати період відповідальності більше двох років. Для окремих об'єктів можуть бути узгоджені різні терміни відповідальності. Величина премії повинна відігравати важливу роль при виборі періоду відповідальності; на неї можуть впливати інші параметри. Практика показує, що вибір занадто маленького періоду відповідальності часто є небезпечним. Період відповідальності починається з моменту, коли страхувальнику стало відомо про майновий збиток, або з початку збитку від призупинення. Момент виявлення майнової шкоди може наступити пізніше, ніж важливий, з точки зору техніки страхування, момент розпізнаваності. Період часу між распознаваема та виявленням, зараховується до періоду відповідальності. За цим визначенням виплачується відшкодування всередині узгодженого періоду відповідальності навіть після передбаченого терміну договору. З іншого боку, відшкодування не може бути вимагатися, якщо майновий збиток розпізнано після закінчення договору, навіть тоді, коли встановлюється, що він виник під час дії договору.
Ризик неправильного обчислення страхової суми лежить, як і в інших видах страхування, завжди на страхувальнику. В»[3, стор 104-113]
III Глава. Економічний механізм страхування.
Як стало зрозуміло з даної курсової роботи, страхування - це дуже складна економічна категорія міжособистісних відносин, керованих спеціалізованими організаціями (страховиками), що забезпечують акумуляцію страхових внесків, освіта страхових резервів та здійснення страхових виплат при нанесенні шкоди застрахованим майновим інтересам.
Як і у будь-якої системи, у страхування є свій механізм функціонування. Під економічним механізмом страхування розуміються чисті доходи від роботи страхових компаній, або, простіше кажучи, те, на чому В«страховики заробляють гроші В».
Складність даного питання, полягає в тому, що в сучасній навчальній літературі, цей питання не освячений. І дана глава, повністю заснована на моєму уявленні, яке склалося внаслідок вивчення маси економічної літератури в області страхування, про роботу страхового механізму.
При розгляді даного механізму, мені б хотілося представити цю систему у вигляді окремих послідовних етапів, кожен з яких буде детально розглянутий. Тільки так, по-моєму, думку, можна найбільш повно викласти суть цього питання:
1. На першому етапі, розглянемо структуру страхового ринку. Учасниками цього ринку вважаються В«продавціВ», В«покупціВ» і В«посередникиВ». У якості В«продавцівВ» виступають страхові компанії, які приймають на себе зобов'язання з виплати страхових відшкодувань, у разі настання страхового випадку. В«ПокупцямиВ» вважаються будь-які фізичні та юридичні особи, які вирішили застрахуватися від можливих ризиків, тобто оформити договір страхування з тим чи іншим В«ПродавцемВ». В«ПосередникамиВ» між В«продавцямиВ» та В«покупцямиВ» є страхові агенти, (вони укладають договір від імені компанії, роз'яснюють правила і умови страхування, допомагають клієнтові оформити відповідні документи при настанні несприятливої вЂ‹вЂ‹події для отримання належної суми) і брокери (виступають від імені та в інтересах страхувальника), сприяючі укладенню договору страхування. p> 2. Другим етапом є підбір клієнтів страховими агентами, і висновок страхового договору на яку - або страхову послугу, відповідно до дотриманням правил і умов даного виду страхування. Після укладення договору, страхувальник виплачує страховику, а в даному випадку страховому агенту страховий внесок. Страхові внески сплачуються на протязі всього терміну страхування щомісячно, або одночасно, а виплата страхової суми - після закінчення терміну договору, тобто утворюються тимчасово вільні кошти.
3. Третій етап, я хотіла б почати з моменту передачі грошей страхувальника страховику: Страховий агент залишає частину грошових коштів собі, за свою роботу, в процентному співвідношенні від суми страхового внеску за надання своїх послуг, у відповідності з умовами, обговореними в його трудовому договорі (або іншому угоді, так як страховий агент є позаштатним працівником), укладеному зі страховою компанією, яка надає йому дану роботу.
Далі залишилася певна сума грошових коштів надходить на рахунок страхової компанії...