аденої відпискою. p> Щоб розуміти МЕТА І СПОСОБИ її досягнення Влада, або Державну ідеологію, яку влада тримає потай від населення, необхідно її сформулювати і порівняти з ідеологією суспільства. Якщо державна ідеологія збігається з ідеологією суспільства, то вона прогресивна. p> Отже,
ідеологія суспільства - постійне підвищення життєвого рівня населення при постійному підвищенні соціальної справедливості за рахунок постійного підвищення ефективності використання ресурсів.
Державна ідеологія - Для збереження і зміцнення Влада надати найбільш активної частини населення можливість необмеженого особистого збагачення будь-якими засобами аж до кримінальних. p> Як бачите, ідеології не збігаються, хоча стан Влада стабільно хороше, за рахунок прийнятих владою широкого спектру грамотних заходів, але антинародних. p> До цих заходів відносяться - заходи щодо запобігання падіння життєвого рівня населення, союз влади та криміналом, з релігіями, з політичними партіями, зі ЗМІ, з ученими суспільних наук, з новими власниками, з корупцією. p> Політичні партії та угруповання не мають політичних програм, жодного політичного рішення про підвищення ефективності використання ресурсів. Політичні партії перетворилися на інструмент особистого збагачення членів партії. Влада містить партії, що пройшли в міськдуми.
Заміна політичних програм, політичних рішень критикою, гаслами, закликами і обіцянками, як правило, нездійсненними, Влада давно не сприймає. p> Населення політично грамотно і не організовано. p> У країні хронічний ідеологічний криза і хронічна передреформний ситуація. p> Характерною особливістю слабо розвинених країн є відносна дешевизна робочої сили, погане використання природних ресурсів, низький життєвий рівень населення, нерозвинена транспортна система. p> Розвинені країни з В«гуманітарних мотивівВ» прагнуть постійно надавати допомогу менш розвиненим країнам. Допомога ця полягає в наданні продовольчої, товарної допомоги, в будівництві підприємств (під гаслом створення робочих місць), транспортної мережі, пошуку і розвідки корисних копалин, розробці їх, будівництві електростанцій та інших об'єктів різного призначення, надання валютної допомоги. p> Надаючи допомога, розвинені країни не відразу, але обов'язково починають диктувати політичні умови - підвищення рівня рентабельності, відкриття кордонів, вільне ходіння валюти, вільне ввезення і вивезення капіталу. p> Розвинені країни встановлюють торговельні відносини з менш розвиненими, ввозивши товари та послуги більш наукомісткі і вивозячи корисні копалини, продукти сільського господарства, продукти праці (додаткову вартість). p> Відомо, що у розвинених країн вічна проблема - брак ринку збуту товарів і послуг. Як правило, їх товари та послуги більш якісні і дешевші порівняно з аналогічними товарами і послугами менш розвинених країн. Крім того, банки розвинених країн мають великий капітал, який прагнуть вкласти під більший відсоток, ніж у своїй країні. А також і приватні особи з накопиченим значним капіталом. Уряди розвинених країн теж не проти В«заробитиВ» на чужій країні. Якщо приватні банки і приватні особи для надання позики або купівлі акцій вилучають свої грошові кошти з обороту своєї країни, то Уряд цього не робить - воно дає вказівку казначейству випустити додаткову партію купюр. Номінальна вартість яких незначна - дорівнює вартості друкарських послуг.
При потуранні Урядів менш розвинених країн в ці країни проникають іноземні банки, страхові компанії. p> Існує і ще спосіб вкидання грошей фальшивих (Б.Наполеон, А.Гітлера - проти Росії та СРСР) або справжніх під виглядом грандів вченим, допомоги промисловості, сільському господарству. Приклад - Д. Сорос на прохання Уряду США до Росії та інших країни. p> Кілька років тому вчені розробили ще кілька способів експлуатації менш розвинених країн більш розвиненими без військових дій - під назвами: єдиний ринок, єдина валюта, геть кордону, без митниць, розподіл праці, глобалізація та інші. p> Всі ці способи суть ПОЛІТИЧНІ ДИВЕРСІЇ розвинених країн проти менш розвинених. p> Ось чому менш розвинені країни не можуть розвивати свою промисловість, своє сільське господарство і залишаються в кращому випадки на тому ж рівні, перетворюючись на країни-споживачі, в ринки збуту розвинених країн, накопичуючи неминучі борги. p> Деякі країни знаходять правильні рішення проти такої кабали - націоналізація основних засобів виробництва товарів і послуг, відновлення митних зборів та інші. Однак вжиті заходи недостатні. p> У будь-якій країні армія чиновників просто величезна, продовжує рости і за умови неефективної роботи і є армією експлуататорів. p> Комплекс необхідних заходів значний і заснований на нових здобутих знаннях громадських наук, які в усіх країнах неприпустимо відстали у своєму розвитку. Всі пропоновані заходи - ПОЛІТИЧНІ РЕФОРМИ. p> Сенс всіх реформ. У всіх країнах виявлено одні найважливіший і визначальний стан країн ПОЛІТИЧНИЙ недолік: якщо власність н...