ься на більш високих горизонтах; при цьому зростає стираність коксу та кількість коксового дріб'язку в шлаку.
За ситова складу (для цілей металургії) необхідно, щоб класи крупності коксу більше 40 і більше 25 мм не містили великих шматків розміром більше 80 мм. Залежно від технології коксового виробництва на більшості заводів допускається вміст великих класів зазначеного розміру в середньому 9 і 8%, відповідно. Тому й ціна коксу залежить від величини цих показників. p align="justify"> За показниками міцності кокс повинен характеризуватися величиною М25 не менше 82% (для коксу крупністю 25-40 мм не менше 78%), а за величиною М10 - для перших двох класів - не більше 9%, для інших - 8%. Гранична зольність коксу більше 25 і 25-40 мм - 10,5%, сірчистість 2 і вологість 5% (за винятком останнього класу, вологість якого допускається до 10%). На хід доменних процесів впливають не тільки значення показників якості коксу, але і їх рівномірність протягом певного періоду часу. [3]
Література
1. Довідник коксохіміка Т. 2. - М.: Металургія, 1964. - 492 с.
2. Нестеренко Л.Г., Бірюков Ю.В., Лебедєв В.А. Геологія. - К.: Вища шк. Головне вид-во, 1987. - 359 с.
. Гущенко І.М. Хімічна технологія горючих копалин. - К.: Вища шк. Головне вид-во, 1985. - 447 с.