ті учнів, підготовка до самореалізації в житті;
розвиток організаторських навичок;
забезпечення широкого вибору форм позаурочної діяльності;
забезпечення можливості реалізувати свої здібності, таланти.
Головне - допомогти учням організувати самоврядування і навчити їх у ньому працювати, поступово надаючи дітям все більше самостійності, підказуючи при необхідності.
Включення дітей у самоврядних діяльність можливо, якщо:
створюється ситуація добровільності (включається у справу, роботу той, хто хоче, решта рано чи пізно підтягнуться);
забезпечується розуміння важливості і значущості майбутньої роботи;
на учнів покладається повна відповідальність за результат;
учням виявляється повна довіра, виключається відкрита підстраховка з боку педагогів;
забезпечується підготовленість учнів до майбутньої роботи.
Я веду класне керівництво в 8 В«ЗВ» класі з 5-го класу. Діти займаються в Дитячому музичному театрі В«ЗадумкаВ» у повному складі. Хлопці в основному дуже динамічні, енергійні та творчі. Тому бажання в чомусь себе проявити у них було завжди. Залишалося спрямувати цю енергію в потрібне русло. Звичайно, мені доводилося важко в перший рік, коли дітей треба було всього вчити: і організаторській роботі, і вмінню виступати, і як складати графіки, як писати сценарії, як робити класні години. p align="justify"> Оскільки вищим органом самоврядування є класні збори, необхідно було навчити дітей порядку проведення зборів, вмінню його вести, слухати своїх товаришів, просити слова, брати участь в обговоренні питань, виробляти колективно рішення і голосувати за їх прийняття, підкорятися волі більшості - іншими словами, вчити дітей демократичному проведення зборів.
Але зате потім стало простіше.
Я намагаюся захоплено, зацікавлено працювати разом з дітьми. Необхідно хлопцям дати зрозуміти, що і педагога хвилюють їх проблеми. Я намагаюся своїми думками, пропозиціями підтримати, розвинути, доповнити виступи, спонукати до роздумів питаннями: В«А чому?В», В«А чим ваш варіант краще?В» Тощо
По відношенню до органів самоврядування я виступаю в якості консультанта, порадника, приховано направляючи діяльність цих органів.
При здійсненні взаємодії з органами самоврядування класу я враховую деякі поради А.С. Макаренко:
педагог не повинен робити за дітей того, що вони в змозі виконати самі;
педагог ні в якому разі не повинен підміняти органи самоврядування і самостійно вирішувати питання, що підлягають ведення цих органів самоврядування, навіть якщо б рішення і здавалося, очевидно, правильним і більш швидким;
при обговоренні питан...