Лермонтов отримав своє ім'я, був капітаном гвардії, багато хто з його братів - офіцерами, а брат Микита мав чин генерал-майора. Один з братів бабусі М.Ю. Лермонтова, уродженої Столипін, Олександр був ад'ютантом Суворова і залишив записки про нього. Її брат Микола дослужився до генерал-лейтенанта, брат Дмитро - до генерал-майора, брат Афанасій, якого М.Ю. Лермонтов дуже любив і називав В«дядечкомВ», був нагороджений золотою шпагою з написом В«За хоробрістьВ», брав участь в Бородінській битві. [9,]
.
З 27 жовтня по 6 листопада Граббе скоїв повторний, що не виправдав себе похід в Малу Чечню. Знову був бій на р.. Валерик і знову відзначився М.Ю. Лермонтов. З 9 по 20 листопада В«Чеченський загінВ» діяв у Великій Чечні. 20 листопада о Герзель-аулі відбувся огляд цього загону військовим міністром А.І. Чернишовим. Він знайшов загін у розладнаному стані, скасував зимову експедицію і розпустив війська на зимові квартири. М.Ю. Лермонтова, який проявив себе відважним офіцером, представили до двох нагород з перекладом у гвардію. p align="justify"> Клопоти бабусі про переведення його у гвардію були успішні лише частково, перевести - не перевели, а дали відпустку на два місяці. У столиці він з'явився, як пише сам, В«на половині масниціВ», тобто в перших числах лютого 1841. У цей час вийшла друга книжка «³тчизняних записокВ» зі статтею Бєлінського «³рші М. ЛермонтоваВ», увінчаною дивним пророкуванням про те недалекому вже часу, коли ім'я М.Ю. Лермонтова в літературі В«стане народним ім'ям і гармонійні звуки його поезії будуть чутні в повсякденному розмові натовпу, між толками її про життєвих турботах ...В» пророкували безсмертя і записуючи поета в класики, Бєлінський упустив, здається, з уваги, що класики живими не буває , а якщо і бувають, то саме недовго, і слова В«ворона-критикаВ» про В«недалекому вже часуВ» набувають тут зловісного відтінку. Втім, в тому ж номері вміщено і одне з вершинних лермонтовских віршів, у назві якого - В«ЗаповітВ» - тепер очевидна та ж мрачноватая символіка. p align="justify"> Таким чином, говорити про можливу військову кар'єрі М.Ю. Лермонтова важко навіть приблизно. Він збирався вийти у відставку, видавати свій журнал і писати великий роман з кавказької історії. Двоє з його однокашників, повоювавши на Кавказі, закінчили ратний шлях у званні генерал-фельдмаршала, багато дослужилися до генеральських погонів. М.Ю. Лермонтов ж так і залишився в нашій пам'яті поручиком Тенгінского піхотного полку. лермонтов поет кавказ посилання
Незважаючи на надані відмінності, бойових нагород він удостоєний не був, хоча і представлявся своїми командирами до ордена святого Володимира 4-го ступеня. Представлення знизили до ордена святого Станіслава 3-го ступеня, але не дали і цього. В«З валерікского представланія мене тут викреслили, - повідомляв поет з Петербур...
