технічною освітою. Спроби використовувати межкомпьютерной зв'язок, звичайно, спостерігалися ще в 1980-х роках, але з впровадженням WWW, а потім - з розпадом радянської системи, на перспективи освоєння Інтернету поглянули по-новому, і це, зрозуміло, послужило рисою, принципово відокремлює 1990-ті від 1980-х.
У 1992 році народився Уанет - Україна делегували домен UA. У 1993-1994 роках створювалися перші веб-сайти. Вони належали, як правило, офіційним установам, органам влади, науковим і навчальним закладам, а також часто - фірмам і організаціям, що мають відношення до продажу комп'ютерної техніки або інтернет-провайдингу. Справжньою журналістської роботи в Інтернеті ще не було видно. З'являлися лише прообрази інтернет-ЗМІ. Наприклад, з 1994 року випускалася і користувалася відносною популярністю електронна газета електронна газета «ELVisti», яка поширювалася у вигляді Usenet-конференцій.
Перший період. На першому сайті Верховної Ради України в 1995 році був розміщений список провідних українських ЗМІ. Поруч з юридичними адресами редакцій вже вказувалися електронні адреси, однак не було згадок про сайти ЗМІ. Традиційні медіа тільки придивлялися до Інтернету. Випередила всіх, напевно, одеська преса: з 1996 року в Інтернеті був представлений журнал «Одеса», хоча не окремим сайтом, а сторінками на paco. Одночасно на основі приватної ініціативи здійснювалися спроби публікувати в Мережі медіа-повідомлення, матеріали яких власники сайтів брали у традиційних ЗМІ. І знову доведеться згадати Одесу: заснований в Америці Євгеном Розинська сайт odessit в 1996 році містив тексти одеських міських новин. Переломними слід вважати 1997-1998 роки, коли власні веб-ресурси завели, зокрема, газети «День» (day.kiev), «Дзеркало тижня» (zn), «Поступ» (postup.brama. com, львівське періодичне видання), журнал «CHIP» (chip.kiev), газета «Сегодня» (segodnya), а також київське «Гала радіо» (galaradio), Перший національний телеканал (1tv. com), телекомпанія «TONIS» (tonis) і «11 канал» (11channel.dp) [нинішні веб-адреси названих сайтів не завжди збігаються з початковими]. Наприкінці цього періоду - в 1999 році - в Україні виникають і перші виключно онлайнові видання. Це «UAToday» (uatoday) і «Електронні вісті» (elvisti).
Перші інтернет-ЗМІ, звичайно ж, були примітивні в порівнянні з сучасними в плані дизайну, способів подачі інформації і роботи з аудиторією. Сайти газет фактично повторювали паперові версії на моніторі комп'ютерів.
Другий період. На початку цього періоду виникли досить відомі на сьогодні сайти журналів «Корреспондент» (korrespondent) і «Телекритика» (telekritika). В цілому він різко відрізняється від першого швидким зростанням числа веб-ресурсів.
Серед характерних для цього часу чорт варто назвати покращення доступу населення до комп'ютерної техніки та Інтернету; популярність веб-сервісів, які пропонують користувачам заводити безкоштовні веб-ресурси, в першу чергу, звичайно ж, блоги, а в результаті - справжній масовий інтерес до Інтернету і розквіт громадянського журналізму. Аматорські ЗМІ в Мережі несподівано почали складати серйозну конкуренцію професіоналам медіа-сфери, що спричинило за собою цілий ланцюжок змін у журналістиці.
Популяризації Інтернету в першій половині 2000-х років дуже сприяли відомі події, коли люди, не чекаючи свіжої газети і чергового випуску радіо...