млрд. дол США за гнучкою лінії МВФ. Болгарія, Словаччина, Словенія скористалися фондами Євросоюзу. Чехія, Литва, Естонія і Хорватия не вдавалися до довгострокових зовнішніх позиках. Отримані зовнішні позики країни використовували на підтримку своїх національних валют (Угорщина, Румунія), нарощування золотовалютних резервів (Румунія, Болгарія, Польща. Угорщина, Словаччина), а також на забезпечення збалансованості бюджету [19, с. 8].
Прийняті державами ЦСЄ та Балтії заходи в галузі монетарної політики дозволили підтримати економіку, але не вирішили проблем, викликаних світовою фінансово-економічною кризою. У всіх країнах в 2009 р. продовжилися зниження сукупного попиту і спад виробництва. Тільки в Польщі спостерігалося економічне зростання (1,2%). Аналітики пояснюють це тим, що Польща, перебуваючи у відносно невеликий залежності від іноземних ринків (частка експорту у ВВП - 40%), змогла компенсувати падіння зовнішнього попиту значним збільшенням внутрішнього за рахунок зростання індексацій пенсій і соціальних виплат, скорочення податків, стимулювання індивідуального споживання.
В силу поліпшення ситуації з платіжним балансом центральні банки країн ЦСЄ перейшли від політики девальвації національних валют до їх зміцнення. Так, з 1 березня 2009 по 1 січня 2010 р. польський злотий зміцнився до долара США на 23,3%, чеська крона - на 18,7, румунський лей - на 13,9, угорський форинт - на 22,8% .
Вжиті заходи дозволили більшості цих держав підтримати ліквідність банківської системи і зберегти її стабільність: кредитування підприємств і населення в 2009 р. підтримувалося на рівні 2008 р., хоча темпи його зростання значно сповільнилися в порівнянні з докризовим рівнем. Так, у Чехії приріст кредитування підприємств і населення в 2009 р. склав 1,3% до рівня 2008 р., в Хорватії - 2, Румунії - 1, Болгарії - 3,6, у Польщі - 4%. Не вдалося зберегти в 2009 р. кредитування підприємств і населення на рівні 2008 р. Латвії та Литві (падіння на 10% до рівня 2008 р.). Така ситуація в прибалтійських країнах пов'язана в першу чергу з тим, що в докризові роки воно тут росло високими темпами за рахунок зовнішніх запозичень у вигляді синдикованих кредитів. Припинення їх надходжень в IV кварталі 2008 р. і в 2009 р. привело до різкого обвалу кредитування та зниження ліквідності банків у цих державах.
Таким чином, найбільш гострою проблемою у всіх країнах ЦСЄ та Балтії стало скорочення фінансування і зниження ліквідності банківської системи. У багатьох з них було здійснено масштабну девальвація національних валют, практично у всіх були вжиті заходи з підтримки ліквідності банківської системи, виросли зовнішні запозичення. В цілому вжиті заходи дозволили в 2009 р. зберегти стабільність банківської системи, підтримати рівень кредитування підприємств і населення на рівні 2008 р: Однак у розглянутих країнах зберігається нестійка економічна ситуація, обумовлена ??падінням виробництва, зростанням зовнішньої заборгованості, сохраняющимся дефіцитом поточного рахунку платіжного балансу і бюджетним дефіцитом.
грошовий ринок банк угода
3. Грошовий обіг в Республіці Білорусь в сучасних умовах
3.1 Оцінка стану грошового обігу в Республіці Білорусь
До 2009 р. Національний банк успішно використовував і поступово удосконалював механізм м...