асштабах і торкнулося, насамперед, інженерно-технічних працівників, що можуть серйозно протистояти директорському корпусу, а не рядових працівників.
Проте слабкість програм у галузі регулювання ринку праці в умовах економічної лібералізації, відсутність добре налагодженої системи професійної перепідготовки кадрів та перепрофілювання виробництва призвели до того, що з 1993 року головною рисою російського ринку праці стало переважання латентного безробіття. Структурна перебудова економіки призвела до розширення масштабів безробіття, спостерігається і зростання її середньої тривалості.
Латентна безробіття існувало в той період в декількох формах: наявність надлишкової робочої сили. Відправка працівників у вимушені неоплачувані або частково оплачувані відпустки; переведення підприємств на неповний робочий час; яка прийняла з 1992 р. масовий характер невиплата заробітної плати - унікальне за своєю формою і масштабами російське явище.
Одна з негативних сторін латентного безробіття полягає в тому, що приховані форми безробіття дозволяють Уряду Російської Федерації виводити за рамки системи соціальної допомоги, соціального захисту величезне число частково зайнятих громадян.
Особливо несприятлива ситуація з безробіттям спостерігалася в групах людей з високим рівнем освіти - фахівців та науковців. Серед них не тільки високий рівень безробіття, але вони до того ж володіють лише відносно обмеженими можливостями влаштуватися на нову роботу за фахом. Експертні оцінки виявили, що в 1994 році тільки кожен десятий науковий співробітник і кожен третій фахівець влаштувалися на роботу за фахом.
Беручи до уваги, що для Росії і до реформ був характерний невисокий рівень життя як наслідок низьких доходів населення, саме зростання безробіття як результат приватизації в сукупності з падінням доходів і життєвого рівня особливо небезпечний для стабільності соціально-політичного становища в країні.
Висновок
Приватизація в Росії є однією з найважливіших реформ в економіці держави. За період її впровадження були змінені основоположні ідеї державної економічної системи і методи економічної взаємодії з іншими країнами.
На мою думку, незважаючи на те, що, будучи процесом, впровадження якого супроводжувалося певними значними проблемами, приватизація змогла посприяти введенню ринкової форми економіки і позитивно вплинути на економічне майбутнє країни.
Крім того, приватизація сприяла становленню та розвитку цілого ряду нових економічних інститутів, сприяла створенню умов для залучення в російську економіку іноземних інвестицій, ліквідації дефіциту товарів і послуг на внутрішньому ринку.
В результаті виконаної роботи були виведені до розгляду певні аспекти, пов'язані з приватизацією:
. Сутність приватизації
. Підсумки приватизації
. Реальні проблеми приватизації
. Оцінка приватизації
У першому розділі було розглянуто визначення «приватизація» та її значення, що дає більш широке уявлення про процес приватизації, а також розглянуті моделі приватизації, та її основні цілі та завдання,
Під в?? Оройя підводяться підсумки і результати приватизації...