ьки воно або встановлюється або санкціонується гос-ом.  
) Позитивне право не може функціонувати без держави, оскільки воно має забезпечуватися гос-им примусом. Таким чином право не може не виникнути не існувати без держави. Держава у свою чергу не може обійтися без права: за допомогою позитивного права держава себе конституює тобто юридично оформляє (за допомогою конституції, законів та ін). Держава використовує позитивне право як основний інструмент соціального регулювання. За допомогою позитивного права держава встановлює в суспільстві саме той порядок, який необхідний і вигідний державі. 
    26 - 29. Різноманіття сучасних уявлень про право  
   Ставлення до права як законодавчим нормам, які слід дотримуватися, розуміння його багато в чому залежить від національної специфіки суспільства, тих соціальних умов, в яких воно живе, від правової освіченості хоча б більшості його членів. Основні концепції праворозуміння відображають це. 
  Повага до права і законослухняність більше в тих країнах, чиї культурно-історичні та етичні, етнічні традиції грунтуються на затвердження норм правопорядку як базисних для забезпечення зовнішньої і внутрішньої стабільності буття. Життєвий рівень у таких країнах досить високий, економічне становище стабільно, а саме суспільство в належній мірі володіє юридичної та правової грамотністю, добре знає свої права і обов'язки, вміє відстоювати перші й дотримується другі. 
  Основні концепції праворозуміння базуються на таких напрямках, як право нормативне, право моральне і право соціологічне. 
   Класифікація  
  Нормативне право. Це система юридичних норм, які видані державою. Воно ж ці норми і захищає, контролює, щоб вони дотримувалися громадянами, і карає в разі їх порушення. По суті справи, в цьому випадку можна між правом і законом поставити знак рівності. Тобто в нормативному правопонимании стверджується, що право і законодавчі норми - це одне і те ж. У цьому випадку право як якась система норм і закон як правова форма розрізняються не по своїй суті, не по суті, а лише формально. 
  Соціологічне право. Визначальним поняттям для цього напрямку є теза «право в дії». Тобто право тут одно якомусь порядку в суспільстві. Законодавча система виступає як частина права. А саме по собі чинне право співвідноситься з системою суспільних відносин. І правові норми тільки закріплюють або засуджують ті внутрішньосімейні відносини, відносини громадянина з державною владою, правове відношення до власності, які вже існують, склалися історично і зазнають якісь зміни під впливом часу і нових умов життя. 
				
				
				
				
			  Моральне право. Сучасні концепції праворозуміння відзначають, що правосуддя повинно базуватися не тільки на правових засадах, але й на моральних. Саме тоді буде забезпечена справедливість по відношенню до громадян. Тому законність і моральність повинні знаходитися в міцному єдності. Таким чином, у цій концепції право асоціюється з правосуддям, законодавством. Більш того, якщо правосуддя не буде пов'язано з законом, перестане відповідати правовим нормам і вимогам, воно звернеться на свою повну протилежність. Моральні норми та ідеї справедливості повинні лежати в основі права. 
    30. Поняття та відмінні риси права  
   Поняття та ознаки права 
  Право виникає на певному етапі людського розвитку. Люди первісно-общинного ладу не знали права і керувалися у своїй діяльності звичаями та традиціями. Велику роль в їхньому житті грали міфи, ритуали, обряди. Право з'явилося набагато пізніше, і його доля значною мірою пов'язана з появою такого важливого інституту соціального життя, як держава. 
  Виникнення держави і права обумовлено суспільними потребами, а саме: 
  необхідністю встановлення стабільності і єдиного порядку відносин нової спільності людей - народу, що населяє ту чи іншу територію; 
  необхідністю підтримки єдиного порядку в умовах розшарування суспільства на соціальні верстви (касти, стани, класи), майнове і соціальне становище яких стало істотно різним, що викликало непереборні протиріччя і конфлікти; 
  необхідністю обмеження та пом'якшення ворожого військового протистояння народів, які потребували розвитку постійного обміну і сусідських взаємин і захисті своїх інтересів мирними засобами. 
  Праву притаманні такі специфічні ознаки. 
 . Право складається з норм, тобто з правил поведінки, які є обов'язковими. Суть даної ознаки полягає в дотриманні норм права незалежно від ставлення до них з боку фізичних, юридичних осіб, державних і муніципальних утворень. Ця властивість права зумовлено верховенством і н...