новище інше: «ризикова ситуація» зазнала і продовжує зазнавши?? ать якісні зміни, які вимагають з боку підприємців адекватної реакції. Зокрема, стають все більш очевидними актуальність і практична значущість виділення управління ризиками в самостійну підсистему управління підприємницькою діяльністю і необхідність спеціалізації та професіоналізації виконання функцій ризик-менеджера.
Функції професійного ризик-менеджера може виконувати або штатний ризик-менеджер підприємства (співробітник або структурний підрозділ) або страховий брокер, коли він діє в інтересах споживача послуг із захисту від ризиків на принципах аутсорсингу. Страховик (якщо це не кептивних компанія, що належить споживачу) об'єктивно не може бути ризик-менеджером, так як є одним з інструментів захисту від ризиків. Тому розглядати страховиків як ризик-менеджерів некоректно.
Будучи засобом досягнення цілей управління ризиками, і з об'єктивних причин переслідуючи, насамперед, свої власні інтереси, страховики не можуть з необхідною для споживача точністю визначати ні мети управління ризиками, ні способи їх досягнення. Саме від споживача і його ризик-менеджера залежить можливість і ступінь використання страховика в процесі управління ризиками.
Все зростаючий інтерес серед зарубіжних і російських підприємців викликають такі інструменти захисту від ризиків, як товариства взаємного страхування або механізми самострахування. Для цього є об'єктивні причини, пов'язані із змінами, що відбуваються останнім часом у відносинах між страхувальниками та страховиками, які виражаються в помітному посиленні тиску на споживачів з боку постачальників страхових послуг.
Отже, сьогодні стає все більш очевидним, що об'єктивна потреба сучасної вітчизняної економіки полягає в розвитку не тільки страхового ринку, як системи відносин між страхувальниками, страховиками і державою, а й більш широкого і складного комплексу відносин щодо забезпечення захисту підприємців і домашніх господарств від ризиків. Відносини з управління ризиками, за своїм змістом, виходять далеко за рамки страхування. Діяльність професійних ризик-менеджерів повинна стати в сучасних умовах ключовим чинником розвитку цих відносин.
У цьому процесі важливу роль можуть грати і штатні ризик-менеджери підприємницьких структур, і страхові брокери. І та, й інша організаційна форма ризик-менеджменту може з успіхом використовуватися для вирішення завдань управління ризиками. У той же час, необхідно завжди враховувати, що управління ризиками вимагає і особливої ??кваліфікації, і особливого, практично значущого досвіду. Представляється, що в найближчі роки, поки не буде налагоджена масштабна підготовка професійних ризик-менеджерів за навчальними планами та програмами, органічно поєднує зарубіжні та російські досягнення в області теорії і практики управління ризиками та відповідає специфічним потребам вітчизняної економіки, основну роль у формуванні ринку послуг з управління ризиками гратимуть ті страхові брокери, які вже володіють необхідними для цього знаннями та досвідом роботи в особливих російських умовах.
Розробка та реалізація програм управління ризиками через брокерів дає в даний час споживачам певні переваги. Зупинимося на деяких з них.
Якщо в якості основного інструменту ризик-менеджменту використовується страхування, то слід враховувати, що одне з головних завдань ризик-менеджера - передбачати поведінку страхової компанії в ситуації, коли потрібно буде виплачувати страхове відшкодування. У вирішенні цього питання можливості брокера помітно ширше, оскільки в силу самої суті своєї професійної діяльності він має досвід роботи з різними страховиками, знайомий з виплатний політикою десятків компаній, у той час як штатний ризик-менеджер - від сили декількох.
При цьому слід враховувати, що значна частина страхуються російських виробничих об'єктів вимагає перестрахування, зокрема, на зарубіжному ринку.
Висновок
Отже, підприємницький ризик - можливість витрати комерсантом вигоди, заробітку або ж майна внаслідок підприємницької роботи. Основною причиною фінансових проблем і банкрутств компаній вважаються недостатні знання в управлінні підприємницькими ризиками та їх мінімізації. Бізнесмен здатний не допустити ризик, але це нерідко спричиняє мале отримання можливого прибутку. Досвід формування багатьох країн показує, що зневага, применшення і малий врахування специфіки підприємницьких ризиків при дослідженню тактичних і стратегічних приладів економічної політичні діячі підприємницьких суб'єктів однозначно затримує формування сучасного суспільства і визначає економічну систему на більш низькі рівні.
Підприємницька діяльність наповнена ризиками різного характеру. Ризик є невід'ємною частиною йо...