Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Особливості кримінально-правової кваліфікації згвалтування

Реферат Особливості кримінально-правової кваліфікації згвалтування





ого за згвалтування. Якщо ж потерпіла не досягла шістнадцятирічного віку, а винний досяг 18 років, то дії винного слід кваліфікувати за сукупністю злочинів за ст. 166 і ст. 168 КК.

Зґвалтування, що спричинило з необережності смерть потерпілої , має місце у випадках, коли смерть потерпілої настає в результаті застосованого до неї не тяжкого насильства. Зазначене наслідок повинно знаходитися в прямому причинному зв'язку з досконалими винним діями, а психічне ставлення до нього має виражатися у формі необережності.

А., пізно ввечері, погрожуючи вбивством, затягнув на сходовий майданчик, що примикає до горища, неповнолітню У., де намагався роздягнути її і зробити статевий акт. У цей час грюкнули двері нижнього поверху, і У. закричала. А. закрив обличчя У. хутряним коміром її пальто з метою заглушити крик і не бути виявленим. Коли через кілька хвилин двері грюкнули знову (жінка виносила сміття в сміттєпровід), А. відкрив особа У., але вона була мертва (асфіксія) [71, с.63] .

У даній справі, для встановлення виду провини А. відносно смерті У. (непрямий умисел або необережність), вирішальне значення мало з'ясування питання про тривалість закриття особи У. коміром, а отже, передбачав можливість такого наслідки своїх дій А. або не передбачав, а тільки повинен був і міг передбачити.

Якщо необережне заподіяння смерті стало результатом навмисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів як згвалтування та умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило з необережності смерть потерпілої (ч. 3 ст. 147 КК).

Необережне заподіяння смерті при згвалтуванні охоплюється кваліфікованим складом згвалтування і не вимагає додаткової кваліфікації за ст. 144 КК.

Зґвалтування, що спричинило заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, означає, що насильством або статевим зносинами заподіяні наслідки, зазначені в ст. 147. Дані наслідки повинні перебувати в прямому причинному зв'язку з насильством або статевими зносинами. Психічне ставлення винного до тяжких тілесних ушкоджень потерпілої виражається у формі необережності.

Вбивство потерпілої при згвалтуванні кваліфікується залежно від того, до здійснення статевого акту або після його вчинення заподіяна смерть потерпілої. Вбивство після початку здійснення статевого акту кваліфікується за сукупністю злочинів як згвалтування, (ч. 3 ст. 166 КК) і вбивство, поєднане із згвалтуванням (п. 7 ч. 2 ст. 139 КК). Якщо ж після такого вбивства винний вчинить дії сексуального характеру з трупом (некрофілія), то його дії кваліфікуються за сукупністю злочинів як згвалтування, вбивство, поєднане із згвалтуванням, і наругу над трупом (ст. 347 КК).

Якщо вбивство скоєно в процесі застосування насильства з метою здійснення статевого акту і смерть наступила до здійснення статевого акту, а в подальшому вчинено акт некрофілії, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів як замах на зґвалтування, вбивство, поєднане із згвалтуванням, і наругу над трупом [41, с.375].

Вбивство без мети згвалтування та подальші дії сексуального характеру з трупом не підпадають під ознаки даного злочину і кваліфікуються за сукупністю злочинів як вбивство і наруга над трупом.

У випадку, коли вбивство потерпілої скоєно після зґвалтування з метою уникнути відповідальності, скоєне кваліфікується за сукупністю злочинів як згвалтування і вбивство з метою приховування злочину.

Зґвалтування, що спричинило зараження потерпілої ВІЛ-інфекцією - (ч. 3 ст. 166). Дане наслідок може бути поставлено в провину тільки тому, хто знав про наявність у нього такого захворювання і з необережності заразив потерпілу вірусом імунодефіциту людини. Умисне зараження потерпілої ВІЛ-інфекцією кваліфікується за сукупністю злочинів.

Свідоме поставлення потерпілої в небезпеку зараження ВІЛ-інфекцією охоплюється складом згвалтування і не вимагає додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 157 КК.

До «інших тяжких наслідків» (ч. 3 ст. 166) належать інші, крім прямо названих у ч. 3 ст. 166 наслідки, які можуть бути результатом як дій винного, так і дій самої потерпілої. Оцінка наслідків як тяжких здійснюється судом виходячи з характеру і суттєвості шкоди.

Іншими тяжкими наслідками, що настали в результаті дії винного, можуть бути, зокрема: захворювання потерпілої венеричним захворюванням, настання вагітності, яку не можна переривати, і т.п.

Під іншими тяжкими наслідками розуміються також тяжка шкода для здоров'я потерпілої або її смерть не в результаті застосованого насильства, а у зв'язку з діями потерпілої, вжитими нею в пр...


Назад | сторінка 14 з 30 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Генезис наукових поглядів на проблему розкриття умисного заподіяння тяжких ...
  • Реферат на тему: Рішення задач по визначенню сукупністю злочинів, суспільно небезпечної пове ...
  • Реферат на тему: Проблеми призначення покарання при рецидиві, за сукупністю злочинів і вирок ...
  • Реферат на тему: Кримінологічна характеристика та попередження злочинів, пов'язаних із з ...
  • Реферат на тему: Заподіяння смерті з необережності