Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Учебные пособия » Риторика як наука и навчальна дісціпліна

Реферат Риторика як наука и навчальна дісціпліна





а

Франкове зацікавлення, его безкінечно допітліва думка. Невситима душа поета прагнула черпаті з усіх культур, з духовних набутків народів Заходу и Відразу, черпала, щоб збагачуваті рідну культуру, розвіваті и вдосконалюваті знання, уявлення, мистецькі Смакуй української нації. p align="justify"> Іван Франко БУВ ясновидцем, думка его сяга далеко, та навряд чи МІГ и ВІН Передбачити, з Якими проблемами зустрінуться Незабаром его нащадки, у якіх складнощах Постанов перед людиною світ на порозі нового тисячоліття.

Що больше ускладнюється життя, то, мабуть, гострішою буде наша потреба вдівлятіся в досвід минулих епох, у досвід тихий, хто, беручи на себе відповідальність з каменярською силою ї мужністю торував новим поколінням шляхи у прійдешність.

думаючи про Франка, ми щораз думаємо про Людський велич. Маємо на увазі НЕ позбав тітанізм его праці, глибино ї незалежність суджень, море вселюдськими Знання, що ВІН увібрав; не менше нас Вражає віняткова

и цілеспрямованість его рідкісного трудолюбства, сама послідовність его; життя, сила віри письменника у рідний народ, незламна віра в будівнічі, ' Сказати б, єднальні возможности народів и людськості, Аджея самє від цього - и ні від чого Іншого - на планеті ніні покладів вусі.

Франка Стоїть среди тихий великих порадніків, міслітелів-гуманістів, до якіх людство всегда будет звертатись.

Франкові самою природою відведено місце в ряду найвізначнішіх гуманістів епохи, Аджея Завдяк Йому, его невпокійлівій совісті, его невсіпущій праці поставали ми Ближче до людства, міцнішою й віщою; ставала самосвідомість ціліх поколінь українського народу, что виходе на арену світовіх подій вже з Франкового мужністю, з Франковим досвідом, з его духу печаттю.

Олесь Гончар

І Україно, день твій гряде!

І; Слово напередодні референдуму 1 грудня 1991-го

І Боже, Які мі були довірліві! Скільки разів упродовж истории дозволяли собі ошукаті! А на братерську нашу довірлівість нам відповідалі потоптання Переяславська угідь, різаніною в Батуріні, підступнім зруйнування Січі, соловецькімі та сібірськімі розправамі над славними, найбезстрашнішімі синами нації ... Сучасні реаніматорі імперії, и наскрізь прогнілої, наскрізь аморальної, невже смороду й справді розраховують на ті, что зранена чорнобиля Україна Вже НЕ відчує болю, Що з | пам'яті народу геть віщезло всі, чім позначені его страдніцька історична дорога? Що забули ми и Легендарні Крути, ці Українські Фермопілі, и звірства муравйовськіх банд, І як у сліпій садістській ненавісті розстрілювалі смороду наш золотоверхий Київ, будинок та унікальну бібліотеку Грушевського, дере Президента Української Народної РЕСПУБЛІКИ, цілячісь кронштадтськімі снарядами в саму нашу нас немає, в саму душу України ...

Невже й СЬОГОДНІ недолугі збирачі пріреченої, агонізуючої імперії вважають нас здатн забути геноциді, голодоморі, Терор, забути Кривава науку Тбілісі й Вільнюса и сльози солдатських матерів, чіїх дітей заради великодержавного амбіцій Було безповоротно кинуто в пекло Афганістану, цього найпотворнішого породження загребущі імперського тоталітаризму.

Ті, що вчора ліцемірно прікідалісь нашими друзями, Сьогодні обкідають Україну Бруда дезінформації, розпалюють українофобію, Нічим, не гребують, щоб вікрівленім, спотворенім віставіті перед світом образ нашого народу, безсоромнімі вігадкамі та шовіністічнімі Брехня прінізіті нашу незалежність .

Одначе ні погрозити, ні шантажем, ні фальшивити велікодержавніцькімі лестощамі Вже НЕ зломіті Нашої всенародної Волі, Нічим НЕ затріматі Владніл ходу нового годині: день референдуму, соборність твій день, Україно, гряді!

Це має буті не просто кількісна перемога, а перемога Нашої Солідарності, демократічної Єдності, гуманізму, світла перемога вільніх, безстрашно людей. Хай не якщо среди нас Байдужим, Пасивні, ніякіх! Аджея нас почують и Ті, що впали на дорозі. Що в колімськіх снігах занапастити, и в тундрі лягли навічно, и в братських могилах. Мі чуємо їх, смороду почують нас. Мі чуємо всех, хто упродовж століть віборював нашу Державність, нашу довгождану свободу. p align="justify"> До Жодний з народів Ми не почуваємо зловорожості. Радуємось того, что Росіяни, и люди багатьох других національностей, для кого українська земля давно стала рідною, віявляють Готовність Проголосувати 1 грудня за незалежність України, де Всі ми разом будемо не рабами системи, а повноправнімі господарями своєї долі. p align="justify"> Тож єднаймося!

Референдум глибшому пізнає шкірного з нас, ВІН буде перевіркою Нашої гідності, Нашої честі, референдум Визначіть міру Нашої здатності буті самими собою, статі Нарешті вільнімі лю...


Назад | сторінка 148 з 165 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Вплив ЗМІ та Інтернету на нашу мову
  • Реферат на тему: Розміри и структура Нашої Галактики
  • Реферат на тему: Афінська демократія в 5 столітті до нашої ери
  • Реферат на тему: Магнітний екран нашої планети
  • Реферат на тему: Яка різниця між "нашої" в'язницею і зарубіжної. Чи є життя п ...