декс споживчих цін у Білорусі
Одним з основних факторів, що роблять стабілізуючий вплив на загальний стан економіки Білорусі, довгий час залишалася політика стабільного курсу національної валюти по відношенню до долара США. З урахуванням інфляції, в останні роки відбувалося істотне зміцнення курсу білоруського рубля по відношенню до основних валют. Однак, в умовах хронічного дефіциту платіжного балансу, дана політика призвела до появи серйозних диспропорцій (рис 2.3). В умовах вибухнула економічної кризи і різкого падіння попиту на продукцію традиційного білоруського експорту і зниження надходження валютної виручки, уряд Білорусі змушене було провести одномоментну 20% девальвацію національної валюти по відношенню до долара США.
В
Рис. 2.3 Валютний курс
З початку 2009 р., на тлі девальвації рубля і зростання грошових доходів населення більш ніж на 20%, темп інфляції в Білорусі прискорився і в січні-квітні 2009 р. був вище, ніж у середньому по СНД.
Темп споживчої інфляції досяг 4-річного максимуму в середині 2008
Проте, висока ставка рефінансування Національного банку (14% з початку 2009 р.) дозволила стримати інфляційні тенденції. (Рис. 2.4)
В
Малюнок 2.4. Ставка рефінансування та ІСЦ
Тому щоб зупинити зростання цін і подальше зростання інфляції необхідно:
1. Відновити довіру до національної валюти, як усередині країни, так і за її межами шляхом необмеженої, а потім повної конвертації.
2. Стабілізувати білоруський рубль допомогою:
В· повної і швидкої лібералізації цін на всі фактори виробництва товарів і послуг;
В· зняття адміністративних цінових обмежень на товарних ринках, ринках праці та капіталу на основі антимонопольної державної політики і конкуренції, а також лібералізації зовнішнього ринку.
В· проведення жорсткого контролю за процесом емісії з боку Національного банку, що можливо тільки при його незалежної політиці, як цього вимагає закон.
3. Законодавчо заборонити використання кредитно-грошової емісії для фінансування дефіциту бюджету, скупки іноземної валюти, цінних паперів, короткострокового і особливо довгострокового кредитування народного господарства;
4. Проводити політику "дорогих грошей" шляхом активізації ринку цінних паперів, включення купівлі-продажу землі та здійснення інших заходів з метою уповільнення швидкості обігу рубля;
5. Лібералізувати грошово-кредитний і валютний ринок, відмовившись від системи множинності валютних курсів, а також практики вилучення частини валютної виручки у підприємств за фіксованим офіційним курсом;
6. Застосовувати процедури санації і банкрутств підприємств для оздоровлення економіки і підвищення рівня їх конкурентоспроможності;
9. Розробити систему заходів, що гарантують внутрішнім і зовнішнім інвесторам збереження їхніх вкладів і можливість безперешкодного одержання та вивозу прибули з Білорус...