ою "системний монітор" для зберігання оперативних даних. p align="justify"> Для зручності користування інформація про розподіл адресного поля зводиться в карту пам'яті.
Малюнок 4. Карта пам'яті
Пояснення до малюнка 4:
1 - програма "системний монітор" займає 756 байт в адресному полі 0000 ... 02FF ПЗУ;
- додаткова область програми "системний монітор" займає 256 байт в адресному полі 0300 ... 03FF ПЗУ;
- програма обсягом 52 байт і залишилася вільна пам'ять ОЗУ об'ємом 924 размешени в адресному полі 0800 ... 08С6;
- робоча область програми "системний монітор" об'ємом 57 байт в адресному полі 08С7 ... 08FF ПЗУ
2.9 Аналіз часових характеристик
У даному курсовому проекті було запропоновано дві програми реалізації контакторної схеми на програмному рівні. Для вибору найбільш підходящої програми проведемо аналіз часових характеристик двох програм. p align="justify"> Необхідно розрахувати час виконання одного циклу кожної програми. Розрахунок будемо вести враховуючи, що частота мікропроцесора 2 МГц. br/>
2.9.1 Розрахунок часу виконання програми 1
Число тактів за які виконуються команди:
IN port - 10 тактів; port - 10 тактів; d, S - 5 тактів;
RRC - 4 такти;
RRL - 4 такти;
CMA - 4 такти;
ANA S - 4 такти;
ORA S - 4 такти; d, data - 7 тактів;
JMP addr - 10 тактів.
Час одного циклу програми 1:
с.
2.9.2 Розрахунок часу виконання програми 2
Число тактів за які виконуються команди:
IN port - 10 тактів; port - 10 тактів; d, S - 5 тактів;
SUB S - 7 тактів;
СМР S - 7 тактів;
JNZ, JZ - 10 тактів;
ANA S - 4 такти; d, data - 7 тактів;
JMP addr - 10 тактів.
Час одного циклу програми 2:
с.
2.9.3 Розрахунок часу виконання програми 3
Слід зазначити, що в програмі 3 будуть розраховані мінімальне і максимальне час виконання програми.
Мінімальний час програми буде при виконанні наступних команд:
IN port - 10 тактів; port - 10 тактів; d, S - 5 тактів;
JNС - 10 тактів;
MVI d, data - 7 тактів;
RRC, RLC - 4 такти;
ORA S - 4 такти;
JMP add...