і; організовуються групи самодопомоги і взаємодопомоги. Відвідування відділення денного перебування дає літнім людям можливість не тільки безкоштовного харчування і медичного обслуговування, а й підтримує віру в себе і свою значимість для соціуму.
Надання допомоги на дому крім матеріальної та натуральної підтримки дає можливість надавати клієнтам юридичні, психологічні та долікарські послуги та консультації.
У відділення термінової або екстреної соціальної допомоги може звернутися будь-яка людина, що потрапив в екстремальну ситуацію. Він може отримати там фінансову, натуральну та юридичну допомогу.
Безкоштовне харчування, соціальна допомога, побутові послуги надаються престарілим і непрацездатним громадянам за місцем проживання центрами соціального обслуговування, чисельність яких досягла в даний час 999. Понад 900 тис. одиноких літніх і старих обслуговуються соціальними працівниками на дому: з кожних 10 тис. літніх людей надомним обслуговуванням охоплено 246 осіб. Різними разовими послугами служб термінової соціальної допомоги (мережа таких служб в цілому по країні складає 1366 тис.) скористалися в 2004 р. близько 3,9 млн. чоловік [8].
До спеціалізованих магазинах (секціях) прикріплено більше 4,2 млн. чоловік; безкоштовним харчуванням (продовольчими наборами, гарячими обідами) користуються більше 1,1 млн. чоловік. li>
Діють соціальні перукарні, пральні, майстерні з ремонту побутової техніки, пункти прокату, цехи з пошиття та ремонту одягу і взуття, що надають послуги за доступними для малозабезпечених громадян цінами. li>
Однак це тільки один бік справи. Сама система соціального обслуговування як складова частина соціального захисту літніх людей відчуває серйозні труднощі.
Так, своєї черги на приміщення в стаціонарні установи очікують більше 6 тис. чоловік. Матеріально-технічна база ряду соціальних установ відстає від сучасних вимог. Переважання стаціонарних установ великої місткості не дозволяє належною мірою враховувати індивідуальні особливості та особистісні запити проживають [5].
Мережа нестаціонарних установ і служб не забезпечує надання допомоги всім нужденним. Залишається досить обмеженим перелік наданих соціальних послуг. Не знаходить повного застосування принцип адресності в залежності від індивідуальних і групових потреб і потреб літніх людей, соціальне обслуговування ще стало комплексним.
Необхідно відзначити, що соціальне обслуговування і забезпечення літніх людей - це не податок на працездатне населення, а повернення боргу старшим поколінням.
Основними напрямками підвищення рівня добробуту людей похилого віку є: