в - можливий обсяг реалізації продукції; Сiв - можливий рівень собівартості.
Збільшення прибутку можливо за рахунок:
В· Збільшення обсягу реалізації;
В· Підвищення цін;
В· Зниження собівартості;
В· Підвищення якості продукції;
В· Пошуку вигідніших ринків збуту;
В· Реалізації продукції в більш оптимальні терміни.
Існує кілька шляхів зниження собівартості продукції:
Матеріальна зацікавленість працівників в економному використанні виробничих ресурсів, зниженні витрат виробництва продукції. Ця зацікавленість може бути забезпечена на основі тісної ув'язки розмірів економії витрат виробництва з розмірами оплати праці, що, у свою чергу, у вирішальній мірі обумовлено формами власності працівника на створений продукт (дохід), засоби виробництва і форм господарювання. При приватній, орендної, кооперативної та акціонерної власності на засоби виробництва працівник в більшій мірі, ніж при державній власності, зацікавлений і економному використанні ресурсів, оскільки від цього безпосередньо залежить величина його доходу. В умовах ринкової економіки зацікавленість працівників та зниження собівартості продукції стимулюється також конкуренцією виробників сільськогосподарської продукції, оскільки скорочення витрат дозволить знизити ціни, в результаті чого продукція стане більш конкурентоспроможною. p align="justify"> Спеціалізація і концентрація виробництва. Спеціалізація і оптимальні розміри сільськогосподарського виробництва дозволяють ефективно використовувати виробничі ресурси, розводити ті види худоби, для яких є найбільш сприятливі природні та економічні умови. Поряд з цим обгрунтовані вибрані спеціалізації і концентрація виробництво виробництва створюють сприятливі умови для освоєння комплексної механізації, використання прогресивної технології праці. Важливе значення для зниження собівартості продукції має також раціональна внутрішньогосподарська спеціалізація і концентрація виробництва. p align="justify"> Технологія виробництва. Інтенсивні та індустріальні технології виробництва продукції тваринництва сприяють як підвищенню продуктивності худоби, так і економному використанню і заощадження довільних ресурсів - трудових, земельних, водних, матеріальних, в силу чого зазначені технології виступають як ресурсозберігаючих. Важливим економічним важелем забезпечення ефективного використання виробничих ресурсів є науково обгрунтоване нормування їх витрати. Результат освоєння ресурсозберігаючих технологій знаходить своє відображення у заощадженні виробничих ресурсів. Причому цей результат проявляється у двох формах: або як збільшення виробництва п...