Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Учебные пособия » Отримання гідроксиду натрію каустифікацією содового розчину

Реферат Отримання гідроксиду натрію каустифікацією содового розчину





центраціях гідроксиду натрію в розчині спостерігається високе пересичення карбонату натрію і сульфату натрію, яке дуже повільно знижується в результаті старіння розчину.

У процесі випарювання важливо не тільки максимально виділити домішки в тверду фазу, а й отримати великі швидко осідають кристали карбонату натрію і сульфату натрію. Повнота виділення солей забезпечується високою концентрацією гідроксиду натрію і тривалого витримування розчину їдкого натру, що забезпечує зняття пересичення по карбонатові натрію і сульфату натрію.

Якщо в розчині міститься повітря, він помітно погіршує процес осадження твердої фази, утворюючи з розчином стійку піну, захоплюючу значна кількість кристалізується солі у вигляді дрібних кристалів, оточених бульбашками повітря. Тому для швидкого осадження солей, а отже і для отримання чистого продукту важливо максимально виключити контакт випарює розчину з повітрям. /2/

Плавка їдкого натру

Максимальна концентрація їдкого натру, що досягається в випарних установках, складає приблизно 70%. Більш концентровані розчини їдкого натру володіють великою в'язкістю, що робить подальше зневоднення гідроксиду натрію в випарних установках неекономічним. Для подальшого зневоднення в промисловості застосовують плавильні котли, виготовлені з щелостойкого сірого грунту.

Температура кипіння їдкого натру при атмосферному тиску складає 1388 0 С, тому повне зневоднення гідроксиду натрію можливо лише при цій температурі. Досягнення такої температури пов'язано з технічними труднощами. Для нагрівання плава до такої температури використовують димові гази, що утворюються при спалюванні вугілля, мазуту або природного газу.

Зневоднення їдкого натру протікає в одному плавильному горщику/періодичний процес/або в батареї з 6-9 плавильних горщиків, з'єднаних послідовно. У цьому випадку плавка їдкого натру ведеться безперервно, так як зневоднення продукту здійснюється в міру руху його через плавильні горщики.

Найбільш важливою операцією у відділенні плавки є очищення розплаву. Водні розчини гідроксиду натрію при високих температурах дуже агресивні, тому перші по ходу їдкого натрію підігрівачі та котли можуть руйнуватися. Для захисту стінок апаратів від корозії до розчину їдкого натру, перед подачею його на плавку, додають 1,3 -1,5 кг/т NaNo 3 або сірку. Настає внаслідок корозії окис заліза Fe 2 + окислюється нітратом до тривалентного заліза - Fe 3 + і у вигляді оксиду Fe 2 O 3 легко осідає на дно плавильних горщиків. На стінках утворюється покриття з Fe 2 O 3 , перешкоджає подальшому корозійного руйнування апарату. А сірка сприяє отриманню їдкого натру білого кольору, руйнуючи з'єднання, що забарвлюють розплав в зелений колір.

При охолодженні плава в останньому плавильному котлі утворюються три шари: верхній шар - біла каустична сода в кількості 95% маси всього плаву/готовий продукт /, середній шар - сіра каустична сода в кількості 3%, повертається зазвичай в сусідній котел і нижній шар - червоного кольору в кількості 2% - відхід виробництва, який зливається в окремі барабани. /2/


В 

Рис.2. Діафрагмовий електролізер. br/>

В 

Рис.5. Технологічна схема виробництва їдкого натру вапняним способом (відділення каустифікації):

1 - силос для вапна; 2,11 - Збірки содового розчину, 3 - лотковий живильник; 4 - напірний збірник содового розчину, 5 - збірник розчину, отриманого при розчиненні солей випарки; 6 - гаситель-каустифікаторах; 7 - збірка промивних вод; 8 - бункер недопада, 9 - сифонне корито, 10, 13 - каустифікаторах першої та другої каустифікації; 12 - відстійник; 14 - збірник слабких щолоків; 15 - барабанний вакуум-фільтр; 16 - напірний бак конденсату; 17 - шнекова мішалка; 18 - Збірник конденсату і фільтрату; 19 - мішалка шламу; 20, 23-26, 30, 32 - насоси; 21, 28 - прийомні мішалки шламу і суспензії; 22 - шестиярусного промивач шламу; 27 - пескоулавітель; 29 - мішалка переливу; 31 - трубчастий підігрівач; 33 - змішувач для отримання нормального содового розчину.




Додаток 3

ультратермостат і акумулятор холоду

Обслуговування і догляд за ультратермостат і акумулятором холоду. Підготовка до роботи

Перш ніж приступити до роботи слід очистити бак і частини, захищені протикорозійними засобами, а потім запобігти можливості ураження електричним струмом (занулення, заземлення).

Залежно від температурних меж, в яких передбачається робота, бак ультратермостат слід наповнити рідиною згідно таблиці, наведеної в паспорті.

У разі спільної роботи ультратермостат з акумулятором холоду або іншим приладом, цей взаємодіє прилад необхідно наповнити такий самої охолоджувальною рідиною, якою наповнений ультратермостат.

Після цього взаємодіючі прилади з'єднати...


Назад | сторінка 15 з 20 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розробка лабораторного регламенту виробництва ізотонічного розчину натрію х ...
  • Реферат на тему: Розрахунок обладнання фабрики приготування розчину хлориду натрію на БКПРУ- ...
  • Реферат на тему: Валідаційну оцінка методики аналізу лікарської форми складу: натрію хлориду ...
  • Реферат на тему: Виробництво безводного і десятіводного сульфату натрію як прискорювача для ...
  • Реферат на тему: Отримання сульфіду натрію