узі, сіяти всі культури і розводити всі види худоби, які можливі в даних природних та економічних умовах. Велика кількість галузей неминуче веде до їх подрібнення, знижує рівень концентрації виробництва, що негативно впливає на ефективність господарювання. Економічне значення раціональної спеціалізації сільськогосподарського виробництва полягає, по-перше, в тому, що вона створює умови для більш ефективного використання головного засобу виробництва - землі, збільшення на цій основі кількості та поліпшення якості продукції рослинництва і тваринництва, тобто вирішення головного завдання сільського господарства. По-друге, спеціалізація відкриває широкі можливості для подальшого поліпшення використання трудових ресурсів села, істотно змінює професійну структуру працівників рослинництва і тваринництва, підвищує кваліфікацію та спеціалізацію кадрів, що в кінцевому рахунку сприяє підвищенню продуктивності сільськогосподарської праці. По-третє, спеціалізація є вирішальною умовою підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних засобів, впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду, а також інтенсивних (індустріальних) технологій. По-четверте, при спеціалізації досягається зниження витрат і підвищення рентабельності виробництва продукції. Науковою основою вдосконалення розміщення та спеціалізації в аграрному секторі економіки є пріоритетність врахування наступних основних факторів виробництва і реалізації продукції:
· розташування промисловості, особливо переробної сільськогосподарську сировину, великих міст, умови транспорту і транспортної мережі;
· природних умов, забезпеченості земельними, трудовими та матеріально-технічними ресурсами;
· історичних умов, навичок і традицій населеня;
· основних напрямків сучасної аграрної політики і вдосконалення економічного механізму господарювання в агропромисловому комплексі.
Обгрунтоване розміщення і спеціалізація, як показує накопичений до теперішнього часу практичний досвід забезпечують величезні економічні переваги, основними з яких є:
· розширення ареалу можливостей найбільш повного, розумного використання біокліматичного потенціалу різних регіонів для здешевлення виробництва тих чи інших видів сільськогосподарської продукції;
· підвищення рівня концентрації агропромислового виробництва на основі зосередження виробничих ресурсів, в т.ч. капітальних вкладень переважно у провідних галузях;
· вдосконалення форм організації та управління спеціалізації праці, самого виробника, зосередження кваліфікованих кадрів у провідних галузях і на цій основі поліпшення використання трудових ресурсів, безперервне зростання продуктивності праці;
· поліпшення якості, скорочення втрат сировини і продукції, перехід до високоефективного типу інтенсивного відтворення агропромислового виробництва.
Показниками економічної ефективності розміщення є:
обсяг, асортимент і якість продукції, що випускається;
продуктивність праці;
вихід продукції з одиниці земельної площі;
окупність витрат;
прибуток і рентабельність сільськогосподарського виробни
Принципи розм...
