ричому простий люд, дослужився до 8 вищих рангів, отримували спадкове дворянство. Так в Росії з'явилося потужне стан бюрократів, лави якого постійно поповнювалися за рахунок талановитих вихідців з низів.
Народ всіляко опирався реформам Петра I. Розкольники оголосили царя антихристом, який з'явився перед кінцем світу. Дійсно, петровські перетворення стали свого роду апокаліпсисом для В«російської старовиниВ». Найчастіше це виражалося в масових пагонах зі служби чи з сіл, але іноді невдоволення виливалося в серйозні повстання.
У 1705 році в Астрахані почався потужний виступ городян, викликане непомірними податками, через які ціна на товар зростала більш ніж у 2 рази, насильницьким голінням борід і введенням європейської одягу. Повстанці вбили воєводу і ще 300 осіб, після чого обрали власне уряд на чолі з купцем Яковом Носовим. Навесні 1706 фельдмаршал Борис Шереметьєв обложив місто, що змушений був здатися. Влаштувавши розправу на місці, Шереметьєв відправив 100 найбільш активних учасників повстання в Москви, де вони після страшних тортур були страчені в 1707 році. p> У тому ж році Петро I відправив каральну експедицію на Дон для розшуку і покарання втікачів. Який очолив війська князь Юрій Долгорукий настільки вразив своєю жорстокістю бувалих козаків, що вони піднялися на захист втікачів. Козацький загін під командуванням отамана Кіндрата Булавіна напав на карателів Долгорукого і перебив їх без залишку. Для розправи з Булавіним Петро I відправив нові війська під командуванням Василя Долгорукого, брата вбитого козаками князя Юрія. Тим часом війська Булавіна невдало спробували захопити Азов, але змогли звільнити тільки 20 тис. селян, зігнаних до міста на будівельні роботи. Зрештою, влітку 1708 Кіндрат Булавін став жертвою змови, а його козаки були розгромлені в листопаді того ж року Долгоруким. Залишки армії Булавіна пішли до Туреччини. p> Петро I був безжалісним не тільки до населення Росії, а й до своєї власній родині. Його син від першого шлюбу Олексій, одружений на німецькій принцесі Шарлотті Вольфенбюттельською, яка народила йому сина Петра, не міг терпіти жорстокості батька і зрештою втік до Західної Європи в 1716 році. Після довгих розшуків граф Петро Толстой зміг обманом умовити його повернутися на батьківщину.
У Москві Олексій відразу ж був поміщений у в'язницю і за наказом батька підданий жорстоким тортурам. Влітку 1718 царевича перевели до Петербурга і кинули в Петропавловську фортецю, де слідство було продовжено. За наказом Петра I суд виніс Олексію смертний вирок, який з усіх наближених царя відмовився підписати тільки фельдмаршал Шереметьєв. Але царевича не змогли публічно стратити - 26 червня 1718 він несподівано помер. Передбачається, що він був задушений за наказом батька.
Убивши власного сина, Петро I зробив спадкоємцем свого молодшого сина Петра Петровича, який незабаром помер. Тепер право спадкування автоматично переходило до малолітньому онуку царя - Петру Олексійовичу. Проте в 1722 Петро I прийняв закон про престолонаслідування, згідно з яким повинен був сам призначити собі наступника. Але зробити цього він не встиг. У ніч з 27 на 28 Січень 1725 Петро I помер. Схилився над ним Меншиков не зміг розібрати кінця фрази: В«Залишаю все ...В»
Після смерті імператора князь Олександр Меншиков підняв Преображенський і Семенівський полки, які змусили сенат визнати новим правителем Російської держави другу дружину Петра вдовствующую імператрицю Катерину Олексіївну. Її справжнє ім'я було березня Скавронская, дочка польського селянина з Мариенбурга, яка була одружена в першому шлюбі за шведським солдатом. Після захоплення міста російськими військами в 1702 році Марта потрапила спочатку до Бориса Шереметьєва, а потім перейшла до Меншикова, який і подарував її Петру. Перший чоловік Скавронской потрапив у російський полон під час Полтавський битви, був засланий до Сибіру, ​​де й помер близько 1721.
Петро настільки серйозно захопився Мартою, що в 1710 році одружився на ній, попередньо охрестивши в православ'я під _ ім'ям Катерина Олексіївна. З дітей, народжених від цього шлюбу, вижили тільки дві дочки - Ганна і Єлизавета. Ганну Петрівну видали заміж за герцога Голштиньского. Крім того, до членам правлячої династії належали і дві дочки померлого брата Петра Івана V Олексійовича: Катерина Іванівна була одружена з герцогом Мекленбургскім, а Анна Іванівна - за герцогом Курляндським.
Незважаючи на те, що Катерина Олексіївна була коронована імператорської короною ще в 1724 році, формально вона не мала ніяких прав на російський престол. Крім того, князі Довгорукі і Голіцини, що засуджували вбивство царевича Олексія і чудово розуміли, що реальним правителем Росії при Катерині буде її колишній коханець Меншиков, бажали звести на трон законного спадкоємця - Петра. Щоб убезпечити своє становище, князь Меншиков в союзі з віце-канцлером Генріхом Остерманом створив Верховний таємний рада, вивищується на...
