нології підприємство може отримати субсидію або бути звільненим від сплати податків у розмірі до 25% від суми субсидій;
при покупці послуг, пов'язаних із збільшенням продуктивності праці, придбанням передової технології, пошуком нових ринків збуту і підвищенням якості, підприємство може отримати субсидію або звільняється від сплати податків у розмірі 50 або 40% залежно від величини підприємства ;
підприємство, що веде науково-дослідну роботу, звільняється від сплати податків у розмірі 30% витрат на ці цілі.
В цілому, 60% всіх коштів, виділених за законом (1570 млрд. лір) на підприємницьку діяльність, надається у формі звільнення від сплати податків.
Розглядаючи механізм кредитування малих підприємств, слід зазначити, що фінансуванням малого підприємництва займаються, як правило, кілька урядових організацій, мета яких - забезпечити його кредитоспроможність.
У Японії діє ціла система діагностування господарського стану малих підприємств. Для отримання позики достатньо заяви та розгляду кредитоспроможності заявника. Підраховано, що для початку справи потрібно сума, рівна 2,5-кратному середньому річному доходу 1 працівника, тобто буде потрібно 70% додаткового капіталу. Терміни кредитування можуть бути від 3 до 15 років і під пільгові відсотки. Така позика захищає від ризикових операцій, дозволить здійснити більш складні і надійні програми. Позики можуть взяти без податку, без гарантії, без нарахування відсотків з фонду взаємодопомоги малому підприємництву. [25]
У Франції кредитуванням малого підприємництва займаються такі спеціальні установи: Депозитна каса, національний кредит, Земельний кредит, Центральна кредитна каса готелів, торгових і промислових підприємств, Підприємницький кредит. Оформленням довгострокового кредиту займається філія національного кредиту -Общество фінансових гарантій, основна діяльність якого - видача поручительств у формі додаткових гарантій для операцій нижче або рівних 1 млн. Франків. При страхуванні кредитів для малого бізнесу кошти формуються на 40% державою, 40% банком, 20% відрахування самих підприємств малого та середнього бізнесу. Крім того, існують спеціальні позабюджетні фонди, які гасять різницю між ринковими і пільговими процентними ставками.
У всіх країнах, де проводиться державна політика підтримки сектору малої економіки, її форма і зміст зазвичай мають масу напрямків. При цьому, крім фінансової, управлінської та технічної допомоги, найбільш розвиненою в США, успішно використовуються також заходи в сфері податкової та амортизаційної політики (Японія, Західна Європа), розвиваються контрактні відносини (США, Японія). У цьому процесі поєднується участь різних організацій і відомств, множинність каналів отримання допомоги, відсутність монополізму будь-якого державного органу при наявності координуючого органу у вигляді того чи іншого міністерства або відомства, функції якого охоплюють весь комплекс заходів щодо підтримки малого бізнесу.
Стимулювання дрібного і середнього бізнесу багатопрофільної і неоднаково в різних країнах. Але у всіх випадках воно передбачає створення сприятливого економічного клімату.
Механізм стимулювання включає в себе законодавчо-правові акти, що забезпечують розробку і реалізацію кредитних програм, прямі і гарантовані позики, пільгові субсидії, податкові пільги та інші форми фінансово-економічної підтримки. Наприклад, законодавство США передбачає для малого бізнесу дві податкові ставки - в 15 і 28%, у той час як для корпорацій вони складають 34 і 46%. Там на державні кошти створена мережа інкубаторів -специальности центрів, де початківці бізнесмени отримують на пільгових умовах приміщення, обладнання, обчислювальну техніку. І все це дається їм на три роки. Крім держави малому і середньому бізнесу покликані допомагати і великі фірми, акціонерні товариства і концерни як у сфері самого виробництва, так і в створенні системи навчання та перепідготовки кадрів малого бізнесу. Не менш важливим напрямком стало надання консультаційних послуг та інформаційне забезпечення малих підприємств. [24]
Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що практично всі розвинені західні країни використовують різноманітні методи і форми адміністративної та економічної (прямої і непрямої) підтримки малого бізнесу:
створення державних структур, що відають справами дрібних і середніх підприємств;
програми фінансової допомоги малому бізнесу;
податкові пільги для дрібних підприємств;
допомогу держави в отриманні замовлень дрібними фірмами; надання управлінської та технічної допомоги;
антимонопольне регулювання.
Саме завдяки цьому, сектор малого пі...