езпеки встановлюють вимоги до обмеження радіоактивного опромінення в певних умовах, а також встановлюють основні межі доз для населення і допустимі рівні впливу іонізуючого випромінювання. Визначаються обмеження техногенного опромінення в нормальних умовах [45].
НП - 067-05 «Основні правила обліку і контролю радіоактивних речовин та радіоактивних відходів в організації». Дані норми і правила встановлюють вимоги до контролю та обліку радіоактивних відходів в організації, встановлюється склад документації, вимоги до передачі відходів, мінімальні значущі питомі активності радіонуклідів у радіоактивних відходах, перелік обов'язкових відомостей у журналах обліку радіоактивних відходів [46].
НП - 002-04 «Правила безпеки при поводженні з радіоактивними відходами атомних станцій». Дані норми і правила встановлюють вимоги і рекомендації при проектуванні та експлуатації систем поводження з рідкими, твердими і газоподібними радіоактивними відходами [47].
. 6 Поводження з радіоактивними відходами в Російській Федерації
На 2012 рік в Російській Федерації є тридцять двох енергетичних реактора і установок для їх обслуговування, 23 дослідних реактора [48].
У Російській Федерації діє 10 атомних електростанцій: Балаковська (Балаково, Саратовська область), Белоярская (Белоярський, Екатеринбургская область), Билибинская АТЕЦ (Білібіно, Магаданська область), Калінінська (Удомля, Тверська область), Кольська (Полярні Зорі, Мурманська область), Ленінградська (Сосновий Бор, Санкт-Петербурзька область), Ростовська (Волгодонськ - 28, Ростовська обл.), Смоленська (Десногорск, Смоленська область), Курська (Курчатов, Курська область), Hововоронежская (Hововоронежск, Воронежская область) [2].
Всі атомні електростанції мають різні кількості та типи реакторів (рисунок 3.1).
Умовні позначення:
- Атомна електростанція;
- ВВЕР - 1000 (водо-водяний енергетичний реактор) потужністю 1000 МВт;
- БН - 600 (Реактор на швидких нейтронах) потужністю 600 МВт;
- ВВЕР - 400 (водо-водяний енергетичний реактор) потужністю 400 МВт;
- ЕГП (Графітовий реактор з природною циркуляцією теплоносія) потужністю 12 МВт;
- РМБК - 1000 (Реактор великої потужності канальний) потужністю 1000 МВт.
Малюнок 3.1 - Атомні електростанції РФ і типи діючих реакторів
Система поводження з радіоактивними відходами в Російській Федерації була сформована в процесі розвитку атомних енергетичних технологій ще при СРСР, на увазі вона має певні особливості. Дана система прив'язана до пунктів утворення радіоактивних відходів і не є суворою структурованою системою поводження з відходами та контролю за ними. Сховища радіоактивних відходів і могильники розкидані по величезній території, відсутня єдина система управління і нагляду над ними. У багатьох випадках сховища будувалися на забруднених радіоактивними відходами територіях [49]. В області поводження з РАВ Російська Федерація керується принципами, закладеними в ратифікованих РФ Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію, Конвенції про надання допомоги у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації, Конвенції про ядерну безпеку [11].
Вищеперелічені особливості притаманні і багатьом іншим країнам з розвиненою атомною енергетикою. Але в зарубіжних країнах в останні десятиліття був проведений величезний обсяг робіт з реабілітації забруднених територій, видалення небезпечних відходів та модернізації сховищ. У РФ тільки в 2008 році була оголошена Федеральна цільова програма «Забезпечення ядерної та радіаційної безпеки на 2008 рік і на період до 2015 року».
На основі цієї програми в 2011 році був прийнятий закон «Про поводження з радіоактивними відходами». Також постановою Уряду Російської Федерації від 19 листопада 2012 N 1185, у відповідність зі статтею закону, встановлюються порядок і терміни створення (до 2021 року) «Єдиної державної системи поводження із радіоактивними відходами» [49].
Відмінною особливістю сховищ радіоактивних відходів у США - це їх величезні обсяги. Наприклад, полігон в штаті Невада має об'єм (3000000ч3,5000000) м 3, обсяг же найбільшого російського сховища на території державного підприємства «Радон» має об'єм (100000ч160000) м 3, що незрівнянно з американськими показниками. Тому що залишаються невирішеними проблеми зі сховищами радіоактивних відходів не дозволяють впритул зайнятися проблемами рекультивації забруднених територій [49].
Сформована система поводження з радіоактивними відходами в РФ сильно гальмує ви...