ння - це лише одна з тих проблем, які породило багаторічна надмірне втручання держави в економіку. Демографічний тренд негативний - число банкрутств зростає (за останні 3 роки у Франції закрилися 900 заводів. У 2011 році падіння прибутку склало 100 мільярдів доларів). Дефіцит держбюджету високий і не знижується - частково завдяки непомірно разросшемуся госсектору.
За три роки, з 2008 по 2011, у Франції було закрито 900 промислових підприємств.
Тільки в 2009 році, за даними дослідження, у Франції було припинено діяльність 400 підприємств. У 2011 році в країні 200 заводів було закрито, 494 - відкрито.
Підсумок: сьогодні у Франції налічується на 385 заводів менше, ніж у 2009 році raquo ;, - підкреслюється в дослідженні. Автори роботи порахували, що за час кризи підприємці 870 раз заявляли про розширення виробництва і 1170 - про скорочення робочих місць. У результаті за три роки Франція втратила близько 100000 робочих місць у сфері промисловості.
Очікується, що в цьому сенсі 2012 теж буде важким. Такі позитивні тенденції, як поновлення проектів, набір нових співробітників, які були відзначені влітку 2010 року, зараз все важче простежити raquo ;, - йдеться в описі роботи. Також автори відзначають, що криза 2008-2009 року прискорив процес руйнування промислового фонду Франції raquo ;, що почався в 1973 році, коли країна постраждала від нафтової кризи.
Так, поряд з тим, що підприємства авіаційної промисловості, сектору переробки сільськогосподарської промисловості і виробники люксових товарів створювали під час кризи нові робочі місця, виробники автомобілів продовжують скорочувати співробітників. Так, за останні три роки число звільнених з автобудівельних підприємств досягло 30 000. Не без втрат пережила кризу фармацевтика, високо технологічні виробництва, хімічний і металургійний сектори, повідомляє L express.
Глобальна економічна криза змусила змінити пріоритети. Багато починання не були доведені до кінця, від частини перетворень і зовсім довелося відмовитися. Так, до кращих часів були відкладені реформи місцевих органів влади та юстиції, введення екологічного податку (taxe carbone). Забуксували перетворення у вищій і середній школі. По-справжньому реформи Саркозі - Фійона здійснювалися всього лише рік з невеликим.
В цілому слід визнати, що французькій владі вдалося краще організувати боротьбу з кризою, ніж урядам інших розвинених країн. Спад в економіці Франції був порівняно невеликий, а купівельна спроможність навіть виросла в 2009 році на 2%. Не вийшло за межі норми і соціальне невдоволення французів, чого серйозно побоювалися влади в перші місяці 2009 р Правда, зворотним боком такого відносного благополуччя стало зростання бюджетного дефіциту і держборгу, що зажадало розробки нового політичного курсу, спрямованого на боротьбу з дефіцитами і побудова посткризової економіки.
Глобальна фінансова криза якщо і не зовсім зламав реформаторські плани шостого президента П'ятої республіки, то, принаймні, істотно їх скорегував. Якщо в 2009 р влади ще якось витримували прийнятий раніше курс реформ, то з весни 2010 р стало ясно, що уряд Саркозі - Фійона переходить до нової політики, головною метою якої стали боротьба з бюджетним дефіцитом і зростаючим державним боргом.
4 грудня 2008 був прийнятий антикризовий план , який отримав додаткову конкретизацію в кінці січня 2009 г. - прем'єр-міністр Фр. Фійон оприлюднив список з 1000 інвестиційних проектів, що охоплюють всі регіони країни.
З 2009 р уряд сконцентрувалося на реалізації антикризової програми, розробленої в грудні 2008 - січні 2009 р Французька влада не стали накачувати споживчий попит, а зробили акцент на інвестиційній програмі, основу якої становив перехід до інноваційного розвитку. 26 млрд євро планувалося інвестувати в відібрані 1 000 проектів (реконструкція транспортної та портової інфраструктури, будівництво, освіту і наукові дослідження).
На першій, найгострішій фазі кризи зусилля французького уряду, як і їхніх колег в інших країнах, були спрямовані на порятунок банківського сектора. Потім довелося зосередити зусилля на підтримці підприємств. Фінансова підтримка, включаючи кредитування, склала 22 млрд євро.
Не без наполегливого втручання профспілок, які організували в Наприкінці січня 2009 р масові маніфестації трудящих, уряд доповнив антикризову програму соціальної складової. Пакет заходів об'ємом в 3 млрд євро передбачав додаткову підтримку 10 млн малозабезпечених сімей. Великі кошти були спрямовані і на підтримку зайнятості, хоча зростання безробіття уникнути не вдалося.
2.2 Підведення підсумків Н. Саркозі