Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Інтелектуальна інформаційна технологія підтримки рішень для підвищення прибутку виробничо-торговельного підприємства (на прикладі ТОВ &Хелена&)

Реферат Інтелектуальна інформаційна технологія підтримки рішень для підвищення прибутку виробничо-торговельного підприємства (на прикладі ТОВ &Хелена&)





собою сукупність постійних і змінних витрат


Івалі=іпостась + Ипер.


Постійні витрати - ті, які практично не залежать від об'єктів виробництва. Сюди входять витрати на амортизацію, орендна плата, плата за кредити, оплата праці управлінського персоналу тощо.

Змінні витрати - ті витрати, які практично безпосередньо залежать від обсягів виробництва. До них відносяться витрати на сировину, матеріали, комплектуючі; витрати на оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих випуском товару, енергія на технологічні потреби і т.п.

З даних визначень випливає важливий висновок: зі збільшенням обсягів виробництва валові витрати на одиницю товару зменшуються, і навпаки.

Отже, збільшення обсягів виробництва, за інших рівних умов, спричиняє збільшення прибутковості виробництва. Цей ефект може бути використаний як засіб збільшення прибутку або як резерв зниження ціни на додатковий товар.

В умовах ризикової поставки товару на ринок, коли рівень попиту точно невідомий (наприклад, на сезонний товар), підприємець приймає за розрахунковий обсяг 75% фактичного обсягу виробництва. Решта 25% плануються в якості додатково виробленого товару. У разі нереалізації їх у сезон вони можуть бути продані в ході сезонного розпродажу за нижчою ціною, аж до рівня змінних витрат.

Різниця між ціною товару і розміром витрат називається величиною покриття товару. Вона становить суму коштів, частина яких йде на покриття постійних витрат, а решта - на прибуток.

Визначення меж обсягу виробництва . Мінімально допустимий обсяг виробництва є рівень беззбиткового виробництва. Це така програма виробництва, при якій витрати покриваються доходами.

Підприємцю завжди важливо визначити для себе прийнятні межі виробництва - мінімально допустиму і максимально можливу. Це пов'язано з рівнем ринкового попиту.

Максимально можливий обсяг виробництва визначається за допомогою виробничої функції


Км= f (Т, К),


де Км - максимально можливий обсяг виробництва продукції; Т - використовувані у виробництві ресурси; К - використовується у виробництві капітал.

Ця функція завжди орієнтована на певну технологію. Якщо технологія змінюється, то змінюється і функція f .

Але підприємцю важливо визначити не тільки можливі межі виробництва, але і його оптимальний обсяг.

Під оптимальним розуміється такий обсяг виробництва, при якому різниця між одержуваним доходом і сумарними витратами мінімальна. Пошук оптимального варіанту на практиці здійснюється у двох варіантах - при заданій величині капіталу і при нелімітованої капіталі.

У першому випадку, якщо мати на увазі під основним капіталом обладнання, необхідне для нормального здійснення виробничого процесу, то оптимальний обсяг виробництва пов'язаний з потужністю. Отже, виходячи з прагнення до зменшення питомих постійних витрат оптимальний обсяг виробництва буде дорівнює похідною потужності.

Такий підхід характерний для починаючого підприємця.

Найвищий рівень ефективності виробництва буде досягатися при певному поєднанні обсягу виробництва і витрат. Якщо розглядати для спрощення два фактори виробництва - капітал і праця, то на частку кожного фактора буде припадати певна частка іншого.

Оптимальний з економічної точки зору обсяг виробництва визначається виходячи з граничних витрат.

Збільшення обсягу виробництва викликає й зростання витрат. Це зростання не завжди пропорційний обсягу виробництва. У цьому випадку застосовують такі правила вибору:

) визначають середні валові витрати на одиницю продукції;

) рішення у бік збільшення обсягу вибирається у разі, якщо граничні витрати додатково вироблених товарів менше або дорівнюють середнім валовим;

) слід відмовитися від збільшення обсягу виробництва, якщо має місце зворотна 2 картина;

) розраховують середні валові витрати до нового обсягом виробництва. [33-35]


2.3 Модель і метод ІКЗ для виведення знання-орієнтованих рішень у виробничому бізнесі


Ідея і концепція квантового підходу до штучного інтелекту (ШІ)

Існуючі штучні нейронні мережі і методи інженерії знань (І З), засновані на логічних, продукційних, фреймових та ін. моделях знань, недостатньо ефективні через недосконалість способів подання і машинного способу маніпулювання ними. Тим не менш, знаніеооріентірованное ...


Назад | сторінка 16 з 46 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Витрати виробництва та обігу. Граничні витрати і оптимальний обсяг виробни ...
  • Реферат на тему: Аналіз залежності &Витрати-обсяг виробництва-прибуток&
  • Реферат на тему: Види витрат виробництва постійні, змінні і загальні, середні і граничні вит ...
  • Реферат на тему: Реальний обсяг виробництва і рівень цін в умовах макроекономічної рівноваги ...
  • Реферат на тему: Аналіз факторів і резервів збільшення обсягу виробництва і реалізації проду ...