Як випливає з наведених схем, в загальну суму податків і зборів до бюджету не включаються економічні санкції, відрахування в інноваційні фонди, податок на доходи і прибутковий податок.
Економічні санкції, хоча і сплачуються до бюджету як і податкові платежі, але мають відмінну від них економічну природу й інші підстави для нарахування.
Що стосується відрахувань до відомчі інноваційні фонди, то вони не спрямовуються до бюджету, а акумулюються у позабюджетних інноваційних фондах міністерств, інших органів державного управління та державних об'єднань. При цьому чітко позначена мета такої централізації коштів-фінансування інвестиційних проектів та заходів з розвитку виробництва, включаючи науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи та освоєння нових видів наукомісткої, конкурентоспроможної продукції, нове виробниче будівництво, технічне переозброєння виробництва і т.д.
У податкове навантаження на юридичні особи не включається також податок на доходи і прибутковий податок з фізичних осіб, оскільки відповідно до чинного законодавства підприємства лише виступають податковими агентами по утриманню і перерахуванню до бюджету податків, але не платниками цих податків.
Для більш детального аналізу динаміки податкового навантаження та виявлення факторів, що її визначають, доцільно більш детальне вивчення структури податкового навантаження та зміни її основних елементів.
В якості основних елементів податкового навантаження розглядаються наступні укрупнені групи податкових платежів: млн. руб.
найменування податків 2003 2004 2005
Місцеві податки і збори з виручки 0,6 0,4 0,7
ПДВ - 631,9 1249,0
Відрахування в Російський фонд
підтримки виробників с/г прод.
(з 2005 р. - об'єднаний з дорожнім
фондом) 100,5 402,5 566,0
Місцевий цільовий бюджетний житлово
інвестиційний фонд (з 2005 р. -Об'єд
ненний з місцевим цільовим фондом) 91,8 400,2 605,9
Разом податки з виручки 192,9 1435,0 2427,9
Відрахування до Фонду соціального захисту
населення 50,0 178,9 268,1
Надзвичайний податок (з 2005 р. об'єднань
нний з відрахуваннями до фонду зайнятості) 5,7 23,6 50,3
Разом податки і відрахування з фонду
заробітної плати 55,7 202,5 ​​318,4
Екологічний податок (в перед. ліміту) 0,3 1,2 4,4
Податок на землю 0,01 0,01 0,1
Разом ресурсні податки 0,31 1,21 4,5
Податок на нерухомість 2,0 36,2 89,0
Разом майнові податки 2,0 36,2 89,0
Податок на прибуток 51,5 176,4 279,1
Місцеві податки і збори з прибутку 4,5 25,8 32,5
Разом податки з прибутку 56,3 202,2 311,6
Виручка від реалізації продукції 6054,7 20486,5 32594,3
Частка податків з прибутку у виручці (%) 0,9 0,9 0,9
Частка податків з виручки у виручці (%) 3,2 7,0 7,4
Зміна в структурі податкової навантаження частки кожної групи податків необхідно оцінювати в чіткого взаємозв'язку з джерелом їх сплати. З таблиці видно, що частка податків з прибутку у виручці залишається незмінним - 0,9%, але збільшується частка податків з виручки, це свідчить про реальне збільшення податкового пресу на підприємство.
Висновок
Податки як один з найважливіших економічних інструментів державного регулювання економіки можуть бути або передумовою, або перешкодою на шляху до благополуччя країни. Вони не тільки є основною формою доходів держави, а й використовуються державної владою в якості одного з найважливіших регуляторів в економіці, політиці, соціальній сфері.
У всі часи податкові інструменти активно застосовувалися для забезпечення ефективного використання природних ресурсів, регулювання економічних та інших процесів у житті суспільства.
Але яким би багатоликим ні був податковий світ протягом століть, суть його, незважаючи на багатовікову модифікацію видів і форм справляння податків, збереглася. І сьогодні податки-це обов'язкові платежі, що сплачуються суб'єктами економічної діяльності та громадянами зі свого доходу до бюджету держави для задоволення суспільних потреб за ставками, встановленими в законодавчому порядку.
У теорії оподаткування виділяється, як правило, кілька функцій податків: розподільча, фіскальна, стимулююча і контрольна.
Загальновідомо, що головною відмітною особливістю системного оподаткування розвинених країн є його тісний взаємозв'язок зі структурою економіки, реально складаються економічними пропорціями, а також орієнтація на цілі економічного розвитку. Такий підхід лежить в основі вироблення економічної політики, в тому числі і в сфері оподаткування.
Тому при розробці податкової політики необхідно ясно усвідомлювати її цільову спрямо...