ючи кошти для терористичних операцій. Це пояснюється тим, що екстремісти почасти висловлювали й інтереси лібералів, у них були спільні вороги: цар і його уряд. Так відомий партійний діяч кадетів В.А. Маклаков говорив, що загроза посилення революції "могла змусити влади йти на поступки". На підтвердження цьому В.І. Ленін писав: "Не випадково адже також і та обставина, що багато російські ліберали ... всією душею співчувають терору і намагаються підтримати підйом терористичних настроїв". Навіть люди помірних і консервативних поглядів, розчарувавшись у безпорадною політиці Миколи II, перестали підтримувати уряд в боротьбі з екстремістами. p align="justify"> Якщо в місті революційні настрої торкнулися практично всі верстви суспільства, то село довго залишалася глуха і ворожа до політичної агітації проти уряду і царя. Надії розпалити революцію за допомогою величезних селянських мас не виправдалися. Ще В. Фігнер згадуючи про "ходіння в народ" писала: "Ніде, рішуче ніде не було ні найменшої ознаки активного виступу з боку селян". Саме це змушувало революціонерів звертатися виключно до індивідуального терору. p align="justify"> У період 1905-1907 років кількість терактів зросла в десятки разів і вибір жертви перестав бути прерогативою центральних органів революційних партій. Терор виходив з берегів, ставав некерованим масовим явище. Тероризм став вироджуватися в звичайний бандитизм. Значна частина ліберального суспільства, селянство, міські обивателі були налякані і відсахнулися від терору. p align="justify"> Таким чином, революційний тероризм довів свою ефективність: розхитав стару самодержавну систему, підняв народ на боротьбу, тим самим підготувавши грунт для соціалістичної революції 1917 року.
Сучасні терористи в Росії на відміну від їх попередників не мають широкої соціальної опори. Дуже часто жертвами терактів стають звичайні російські громадяни (наприклад, вибухи житлових будинків, захвати автобусів зі школярами, лікарень). У країні спостерігається досить цікава картина: частина суспільства байдужа або налякана жорстокою реальністю, мислить абсолютно аполітичне, інша частина, нечисленна, але налаштована досить радикально. p align="justify"> Завдяки опосередкованого характеру терактів суспільство виступає тільки в якості резонансної середовища. Теракт стає комунікацією між терористом або терористичною групою з одного боку і державною владою - з іншого. Теракт - лише засіб впливу на прийняття політичні рішення. p align="justify"> Вищі урядові чини, які раніше часто ставали жертвами екстремістів, зараз завдяки серйозним заходам безпеки рідко потрапляють під приціл. Сучасні терористи підчас цілеспрямовано шукають легких мішеней (діти, жінки, старі, хворі). Сильний ефект від теракту досягається величезною кількістю жертв, а не значимістю окремої особи. "Якщо ранні терористичні групи утримувалися від актів навмисної жорстокості ... із зміною характеру тероризму, як лівого, так і правого, гуманне поведінка біль...