аємної дифузії пального і окислювача, а не швидкістю хімічних реакцій між ними. Значення енергії активації реакції горіння в таких умовах фактично не грають ролі. У такому випадку за температуру потухання можна прийняти температуру горіння суміші, в якій вміст пального одно нижньому концентраційному межі займання. p> Припустимо, що максимальна температура факела полум'я дорівнює температурі горіння суміші стехіометричного складу. Тоді кількість тепла, яке необхідно відвести від полум'я, буде пропорційно різниці? Т = -. Ставлення? Т/фактично складе величину? Т.
Таким чином, необхідна для потухання полум'я інтенсивність тепловідведення з урахуванням виразу (7) дорівнюватиме:
= (1 -? л)? т qп. (8)
Інтенсивність тепловиділення розраховується за формулою
qп = Vг?, (9)
де: Vг-секундний витрата пального газу, м3/с;
- нижча теплота згоряння газу, кДж/м3;
? - Коефіцієнт повноти згоряння. p align="justify"> Коефіцієнт ? л залежить від складу пального газу. У загальному випадку для багатокомпонентного газу його значення можна оцінити з виразу:
? л = 0,048, (10)
де Mi і ? i - молярна маса і об'ємна частка i-го компонента пального газу в суміші. span>
Дійсну температуру горіння знаходять за формулою:
Тгст = Т0 + Qнс, об (1 -? л)/(? CO2 CP, CO2 +? H2O CP, H2O +? N2 CP, N2 +? SO2 CP, SO2) (11)
де,,,? SO2-число молей діоксиду вуглецю, води, азоту і діоксиду сірки, знайдені з стехіометричного рівняння реакції горіння, м3;
,,, CP, SO2 - питома ізобарна теплоємність діоксиду вуглецю, водяної пари, азоту та діоксиду сірки, кДж/(м3 град).
При концентрації пального, рівної НКПР, температура горіння буде дорівнює:
ТГН = Т0 + Qнс, об (1 -? л)/(? CO2 CP, CO2 +? H2O CP, H2O +? N2 CP, N2 +? SO2 CP, SO2 +?? CP, в) (12 )
де? Vв = (? - 1)/0,02445 - надлишок повітря, м3;
- теоретичний об'єм повітря, необхідний для забезпечення горіння, м3;
- питома теплоємність повітря, кДж/(м3 град).
Тут - теоретичний об'єм повітря, необхідний для забезпечення горіння, м3;
? - Коефіцієнт надлишку повітря;
, 02445 - обсяг, займаний 1 моль повітря при 298 К.
Коефіцієнт надлишку повітря на нижньому концентраційному межі займання складе:
? = (100 - НКПР)/(НКПР Г— V в0) (13)
З використанням формул (11-13) знаходиться коефіцієнт? т як відношення (-) /. Коефіцієнт повноти згоряння? для газів можна прийняти рівним 0,9. Нижчу теплоту згоряння знаходять за таблицями або розраховують за відомими формулами...