оставка товару в магазин здійснюється двома способами: централізованим і децентралізованим. У першому випадку використовується переважно транспорт інших підприємств і за допомогою такого методу завозять цемент, пиломатеріали та інші товари.
Застосування цього методу дозволяє організувати більш чітке постачання магазину товарами, не відриваючи працівників різних торгових підприємств від виконання їхніх основних функціональних обов'язків.
При раціонально організованою централізованої доставці товарів ефективніше використовується робоча сила і транспорт, знижуються витрати обігу. Це особливо відчувається в тих випадках, якщо мова йде про дрібних магазинах. Адже завозяться товари в такі магазини бувають в невеликих кількостях.
Якщо ж магазин завозив великі партії товару, то при невеликому товарообігу вони будуть залежуватися і тепер уже збитки будуть не від поганого використання транспорту, а від низької оборотності товару.
Рідше при такому способі доставки товарів стали застосовувати транспорт загального користування. При цьому поряд з договором поставки, який укладається між постачальником і покупцем, постачальник укладає договір з автотранспортним підприємством на перевезення вантажів.
На жаль, в даний час централізована доставка товарів у магазини згорнута до мінімуму. При цьому здійснювалася вона подвійно: на основі лінійних і кільцевих маршрутів.
Лінійні маршрути використовуються для доставки товарів за один рейс в один магазин. За кільцевих маршрутах товари завозять одним рейсом на кілька роздрібних торгових підприємств.
Нині кільцеві маршрути практично не застосовуються.
Збереження обсягів централізованої доставки товарів відбулося з кількох причин. Головною з них є зростання тарифів за перевезення товарів. Транспортні підприємства аргументували це тим, що зростають ціни на паливно-мастильні матеріали, запасні частини, підвищується оплата праці водіїв і т.д.
Все це дійсно має місце. Але поряд з цим транспортні підприємства, отримавши повну свободу в економічній діяльності, перестаралися у прагненні отримати прибуток і накрутили розцінки за перевезення до такої міри, що вони стали не вигідні для торговельних підприємств.
Магазини змушені купувати власний транспорт для перевезення товарів. Не стало в цьому винятком і ТОВ «Полімер», яке до 2010 року використовувало орендований транспорт.
Необхідність власного транспорту диктується тим, що витрати на перевезення в даному випадку істотно зменшуються, так як в собівартість одного тонно-кілометра входять тільки прямі витрати, в той час як в автогосподарствах є великий штат диспетчерів, механіків, бухгалтерії, а також управлінський апарат. Все це великим тягарем лягає на собівартість тонно-кілометра.
Крім того, автопідприємства не роблять транспортні послуги з їх собівартості, та це було б нерозумно з їхнього боку.
Здійснюючи підприємницьку діяльність вони мають право претендувати на прибуток, а тому тарифи на їхні транспортні послуги включають в себе крім витрат, певну суму прибутку.
У підсумку вартість одиниці транспортних послуг у окремих перевізників товарів складаються наступним чином (таблиця 12)
Т...