ВОГО ПІДЙОМУ 1909-1913 рр.. p> Як ми могли помітити вище, в економічній сфері Росія здійснила ряд важливих досягнень і стала на шлях розвитку капіталістичного виробництва. Але в соціальній сфері російського суспільства назріло ряд глибоких протиріч. Більшість з них залишилися після революції 1905: протиріччя між капіталістичним виробництвом і пережитками феодалізму, такими як абсолютна монархія (Державна дума носила скоріше більш формальний характер, ніж брала якесь реальне участь у управлінні державою), відсутність влади у буржуазії і т. п.; протиріччя між селянством і поміщиками, засновані на питанні про власність на землю; соціально-економічний конфлікт, який притаманний вже капіталістичному суспільству, - між промисловим пролетаріатом і буржуазією.
Але важливо відзначити, що пролетаріат на внутрішньополітичній арені стає все більш небезпечний, тому що він самий революційно-активний клас російського суспільства, що й зрозуміло - робочими ставали селяни, які не змогли знайти собі місця в селі і подалися в місто. Вже самі по собі вони були озлоблені, а погані умови утримання робітничого класу призводило до ще більшого ускладнення обстановки.
Вищеперелічене створювало об'єктивні передумови для суспільних потрясінь.
Розглянемо тепер становище уряду. Будь-яка влада повинна мати клас у суспільстві, який буде їй опорою і інтереси якого вона представлятиме. Царська влада могла спиратися на два класи: буржуазію і дворянство. Але першу не задовольняло існуюче політичне пристрій - абсолютна монархія, яка не давала їй можливість брати участь в управлінні країною, тому російська буржуазія не могла бути основою такої влади. Отже, залишається дворянство, яке дійсно завжди в усьому світі було підтримкою монархії. Але російське дворянство як клас вичерпало себе і вже на-чало розкладатися. Помещічество, що служило надійною опорою романівської імперії 300 років до ХХ століття ослаб і вже не могло бути гарантом стабільності. Все більш стирається грань між дворянством і буржуазією - у своїх маєтках деякі поміщики організовують господарство на капіталістичний лад. З вищесказаного робимо висновок, що дворянство не могло служити надійною опорою уряду.
Таким чином, маємо: з одного боку - глибокі соціально-економічні конфлікти в російському суспільстві, які створювали небезпека суспільних потрясінь, а з іншого - хитке становище уряду. Ідеальний час для початку революції. Був потрібен тільки привід до суспільного невдоволенню - і воно саме переросте в революцію.
Небажання уряду зрозуміти всю небезпеку обстановки, необхідність змін і корінних змін у соціальній сфері суспільства - все це лише посилювало становище, і на тлі бурхливого економічного розвитку 1909-1913 рр.., назрівали серйозні соціальні потрясіння. p> ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА
До початку ХХ століття в розстановці світових сил відбулися зміни, пов'язані, в першу чергу, з висуванням В«НовихВ» капіталістичних країн, таких як Німеччина США Японія....