новажень і компетенцій. Такий Акт повинен бути прирівняний до конституціям сторін. p align="justify"> В Одесі молдавській стороні був запропонований договір В«Про розмежування повноваженьВ» - докладно розроблений документ, в якому конкретизувалися пропозиції про наділення повноваженнями державних структур Молдови та Придністров'я у всіх областях їх функціонування. Були запропоновані також дві угоди, безпосередньо випливають з положень Меморандуму - В«про взаємодію у зовнішньоекономічній областіВ». p align="justify"> Для більш плідної роботи над цим пакетом документів було запропоновано Угода В«Про механізм гарантійВ», підписання якого могло б забезпечити виконання сторонами досягнутих домовленостей. Весь цей перелік документально оформлених ініціатив повинен був, на думку придністровської сторони, скласти основу нормалізації відносин з Молдовою відповідно до вимог положень Меморандуму. Представлені документи давали можливість обговорення, ведення компромісних переговорів по окремих позиціях. Вони могли сприяти переговорам про будівництво спільної держави, просуванню шляхом нормалізації відносин. p align="justify"> Там були всі передумови для врегулювання спірних питань у рамках Меморандуму. Однак, незважаючи на позитивне значення Меморандуму, Молдови стали робитися спроби применшити роль цього документа, підмінити його іншими актами. Вже в початку 1998 р. кишинівські політики стали висловлювати наміри піддати ревізії зміст Меморандуму, аж до його повного невизнання. Більше того, офіційний представник президента Молдови на переговорному процесі А. Церану буквально напередодні Одеської зустрічі висунув план врегулювання придністровського конфлікту В«Сперанца-2001В», в якому під прикриттям риторичних пасажів фактично перекреслювалася суть Меморандуму. План, безумовно, відбивав позицію керівництва Молдови, оскільки виходив з найближчого оточення президента. p align="justify"> Згідно з планом до ліквідації ПМР повинні бути підключені Міжнародні миротворчі сили, під якими маються на увазі підрозділи НАТО. На знак подяки наказується передати їм військові аеродроми в Тирасполі та Маркулештах, а Молдову, розв'язаної в 1992 р. війну проти Придністров'я, пропонується заохотити морально і матеріально допомогою спеціально створюваних фондів. p align="justify"> Однак самий значний розділ плану авторами оприлюднений не був. Він передбачав слідом за передачею військових аеродромів вступ Молдови в НАТО, наближення альянсу до кордонів СНД і повне витіснення як політичного, економічного, так і військової присутності Росії з регіону. p align="justify"> Тоді ж з'явилася ще одна тенденція у зовнішній політиці Молдови - спроба проведення переговорів під егідою ООН. Ця ідея вперше виникла також напередодні Одеської зустрічі в березні 1998 р. У листопаді цього ж року делегація Молдови в ООН офіційно звернула увагу генерального секретаря на необхідність вирішення питання Придністров'я в рамках ООН. Відповідь генерального секретаря розчару...