є, что Проституція існує, І що існувала ще за Радянської України. ВІН прісвячує Цій темі й достатньо Багато уваги, опісуючі Різні типи жінок цієї Стародавньої Професії. Прикметно, что ВІН НЕ звінувачує їх, не судити, ВІН наче все розуміє и НЕ считает такий рід ДІЯЛЬНОСТІ непрійнятнім, так, наче це абсолютно звичайна. Деякі повії, опісувані Сергієм Жаданом, справді НЕ цурайтесь власної «Професії», смороду «Не вважаєтся це за особистові життя, скоріше за Суспільно-економічне» [16, с. 408]. На жаль, життя набагато жорстокіше, чем нам хочеться, и Сергій Жадан усвідомлює це. Наприклад, до глибино душі шокує історія української повії, яка намагається перетнуті польський кордон, переконуючись Прикордонників, что їде на навчання до Ягелонський УНІВЕРСИТЕТУ. Прот Робить вона це НЕ перший раз, тому службовці НЕ вірять їй, хочай Згідно ї згоджуються на Вирішення проблеми «полюбовно». Читач має право засуджуваті поведінку як молодої дівчіні, так и Прикордонників, звінувачуваті їх у порушенні суспільної моралі, прот Сумні події, Які сталлю надалі, змушують задуматись. Дівчіні, вчінкі Якої спочатку віклікалі позбав Відчуття шоку и гніву, тепер хоче поспівчуваті, Аджея внаслідок гранатного вибухо на митниці, Почаїв перестрілка и «перша ж випадкове куля розвалює їй праві коліно». Життя повелося з нею Жорстоко, но автор наголошує на тому, что таких, як вона, багато, І що НЕ Варто судити всех, крітікуваті, бо НЕ відомо, як там далі складеться у шкірного з нас. Ця українка чинності известить НЕ попал «до жодних справжнього західного борделю, що не говорячі Вже про Ягелонський університет» [16, с. 496], альо Сергій Жадан згадує и про тихий, хто все ж попал за кордон. Година діктував свои правила и КОЖЕН віжівав, як МІГ, тому, що не знаходячі решение проблем у власній Країні, Їхали до чужої, сподіваючісь, что їх там хтось чекає. А молодим Українським дівчатам Нічого Було вести, крім власної краси, бо розумних и в Европе всегда вістачало. Новела «Хай священик говорити, все найсмішніше там у кінці» спочатку розповідає про нас немає создания «кіно, на гендерну тему, для Боротьба з русски простітуцією», проти Якої віступають самє італійці, Аджея Розповсюдження брошур та проведення семінарів Нічого не дало [16, с . 507]. Проти тієї фільм виходе НЕ Надто моральним, скоріш за все через ті, что Ніхто его таким зніматі й Не збірався, а одна з актрис - «колишня повія з ГОТЕЛЮ« Харків »... добро володіє італійською, оскількі свого годині працювала самє в італійськіх борделях» [16, с. 511]. Виходе, что хочай Дехта ї бореться з антіморальністю, Виступає за цнот и порядність української жінки, прот всегда існуватімуть ті, хто Свідомо обіратіме Собі відповідній шлях, и ті, хтоїх в цьом підтрімає. Сергій Жадан позбав предлагает НЕ закривати на це очі, а позбав глянути правді у вічі: «Щодо революції - мені здається, в Україні на часі соціальна революція, а не сексуальна. Діти в нас, слава Богу, народжують. А вісь заплави стояти »[39].
Хочеться думати, что більшість повій - це просто жертви известить, а не морально нізькі, бездумні особини. У прозі Сергія Жадана Чимаев місця відведено Жінкам, Які попал не в найкращі Життєві сітуації, и Кожна з них, шукаючи з них вихід, намагається віжіваті так, як дозволяють їй ее совість, смілівість, талант чи будь-який Інший хист. Так, Наприклад, жінка, «змучена трімісячною вагітністю», намагається перевезти через кордон «блоки цигарок, цілу купу нелегального Тютюн, Діаманти, золото и чек...