енів суспільства незалежно від результатів трудової діяльності. Сюди ставилися всезростаючі витрати на виплату пенсій, різного роду допомоги по соціальному страхуванню, стипендій, безкоштовне навчання і медичне обслуговування, будівництво житла, утримання дитячих ясел, садів і т. д. Якщо в 1924/25 р. в МАССР обсяг витрат на соціальне забезпечення становив 0,3 млн. руб., то в 1932 р. - вже 2,7 млн. руб. З 1936 р. стали виплачуватися допомоги багатодітним матерям. Тільки за 1936-1937 рр.. ними було отримано 3,8 млн. руб. На державному утриманні перебували дитячі ясла, садки, молочні кухні. Якщо в 1926 р. вперше відкритий в республіці дитсадок прийняв лише 45 дітей, то в 1939 р. налічувалося вже 70 садочків, які відвідували 3605 дітей. До десятиліття республіки комунальний житловий фонд міст збільшився на 52 тис. кв. м. За роки другої п'ятирічки було побудовано 74,7 тис. кв. м житла, загальна площа якого склала 453,4 тис. кв. м.
Як і у всій країні, в МАССР утвердилася натуральна й грошова оплата праці колгоспників, а мірою їх участі в матеріальному виробництві став трудодень. Колгоспне виробництво ставало визначальним фактором добробуту селянства. Згідно вибіркового обстеження, сума валового доходу на одне господарство в колгоспах досягла в 1930 р. 471 руб. в порівнянні з 327 руб. в одноосібному господарстві. Валовий дохід на одного їдця в колгоспах був майже в 2 рази вище, ніж у одноосібників (відповідно 147 і 76 руб.). Фонд розподілу серед колгоспників становив 45% від загального розподілу валового доходу в колгоспах. При своєму більш ніж триразове зростання валова продукція колективних господарств в 1931 р. розподілялася в основному серед колгоспників. Навіть у 1932 р., коли в результаті посухи більша частина врожаю загинула, не менше половини загальних доходів отримали колгоспники. У 311 сільськогосподарських артілях на трудодень видавали від 1 до 8 кг хліба, а в 100 колгоспах - від 3 до 10 до м.
Росла матеріальна забезпеченість колгоспників і в роки другої п'ятирічки. Відсоток колгоспів, видавали на трудодень до 1 кг хліба, скоротився з 5,4 в 1934 р. до 0,8 в 1937 р. і, навпаки, за цей же період часу збільшилася частка господарств, які видавали від 3 до 7 кг, з 39 , 2 до 70%. Відсоток колгоспів, де трудівники отримували понад 7 кг зерна на трудодень, зріс з 2,6 в 1934 р. до 23 в 1937 р. Стало менше колгоспів з низькою грошовою оплатою трудодня, в той же час з'явилися десятки господарств, які виплачували по 3 і більше рублів на трудодень. По 1-3 руб. і більше на один трудодень в 1939 р. отримували колгоспники 396 колгоспів замість 60 коп. в 1934 р.
У багатьох господарствах колгоспникам на трудодень видавали по 10 кг зернових, 7-8 руб. і кілька кілограмів винограду, фруктів, овочів та інших продуктів. Так, трудівники колгоспу В«Лучаферул РошуВ» с. Токмазея Тираспольського району в 1936 р. отримали на трудодень по 9 кг зернових і по...