тика руху, названого В«антиглобалістськимВ», як позитивної альтернативи відчуженню виглядає парадоксальною, але це рух хоча і виглядає як насамперед заперечення існуючих форм глобалізації в своїх найбільш помітних і бурхливих проявах (масові виступи в місцях зустрічей агентів глобалізації), але, по суті, є і позитивне творення нових форм соціальної організації, що й стверджує альтерглобалізм у своїх змістовних акціях (піком яких стали Соціальні форуми) і повсякденній роботі нових соціальних рухів. Це і є власне утримання альтерглобалізаціі. При цьому різноманіття форм і напрямків діяльності, організацій і рухів, в ній беруть участь, є лише альтернатива, поширювана настільки ж широко, наскільки широко поширені і різноманітні форми та механізми відчуження в сучасному світі. p align="justify"> Ось чому альтерглобалізм можна було б назвати рухом за подолання відчуження у всьому різноманітті їх глобальних видів на відміну від традиційного лівого руху як боротьби, насамперед, проти експлуатації найманих працівників.
Висновок
антиглобалізм рух протест
Вважається, що першим організованим виступом противників глобалізації були демонстрації в Мексиці з приводу набуття чинності угоди про Північноамериканську зону вільної торгiвлi 1 січня 1994 року. Наступним імпульсом для розгортання руху стало опублікування в 1997-му результатів багаторічних переговорів у рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з багатосторонньої угоди про захист іноземних інвестицій: численні міжнародні організації з питань захисту навколишнього середовища, підтримки країн, що розвиваються, об'єднання споживачів і професійні спілки сприйняли їх як неприйнятні поступки країн - членів ОЕСР транснаціональним компаніям (ТНК), які вимагають полегшити доступ капіталу на ринки третіх країн і визнати такий стан речей пріоритетом у світовому правопорядку.
У той час почалося теоретичне осмислення негативних аспектів гарантованого забезпечення доступу капіталу ТНК на ринки країн, що розвиваються. Економічна криза в Азії 1997-1998 років, привівши до значних економічних збитків і соціальних потрясінь в багатьох азіатських країнах, поглибив критичний погляд на процеси лібералізації торгівлі та глобалізації економіки. У таких умовах уперше було піднято питання, а чи корисний для окремого індивідуума (окремої суспільної системи) процес економічної і політичної глобалізації, авангардом якого є СОТ, чи сприяє цей процес підвищенню загального добробуту і чи допомагає менш розвиненим країнам у забезпеченні сталого економічного розвитку та соціальної стабільності? Або, може, навпаки - чим швидше і взаємопов'язаних ринкові процеси, тим глибшими стають розбіжності між окремими людьми, суспільствами та державами? p align="justify"> На сьогодні під терміном В«глобалізаціяВ» її противники розуміють такий розвиток заснованої на конкуренції та максималізації прибутку ка...