на класифікувати за допомогою яких критеріїв.
Приклад інструментів довгострокового регулювання - традиційні інструменти, наприклад, політика мінімальних резервів і політика рефінансування. Досягненню короткострокових цілей сприяють нетрадиційні інструменти, наприклад, операції своп в рамках валютної політики і арбітраж в рамках політики відкритого ринку.
Доцільно розрізняти пряме і непряме вплив того чи іншого інструменту. Наприклад, при проведенні облікової політики здійснюється пряме регулювання на грошовому ринку і одночасно непрямий вплив на ринок капіталів.
Нагляд і контроль над банківськими операціями здійснюється на міжнародному та національному державному рівнях. З метою забезпечення системної стабільності, захисту комерційних банків та їх клієнтів від ризику ліквідності, кредитного та інших ризиків держава регулює діяльність кредитних організацій, встановлюючи закони, приймаючи підзаконні акти відносно даної сфери економічного життя країни, використовуючи податкову політику і політику центрального банку. Всі елементи регулювання грунтуються на міжнародних стандартах.
З боку центрального банку державне регулювання банківської діяльності проводиться за допомогою процедур державної реєстрації або ліквідації кредитних організацій, встановлення заборон та обмежень, економічних нормативів, введення економічних санкцій за порушення пропонованих вимог, нагляду за банками та небанківськими кредитно-фінансовими організаціями, визначення порядку організації внутрішньобанківського контролю та аудиту, ліцензування банківських операцій.
Роль центрального банку у формуванні та розвитку наглядових структур в різних країнах має свої відмінності. В Австрії, Данії, Канаді, Швеції і деяких інших державах функцію контролю за діяльністю кредитних організацій виконують не центральні банки, а інші органи. В Австралії, Великобританії, Іспанії, Італії, Республіці Білорусь, Росії дана функція виконується виключно центральним банком. У Німеччині, США, Франції, Японії та ще низці країн кілька органів, включаючи центральний банк, контролюють банківську діяльність.
Крім спеціальних органів, наділених функцією нагляду за роботою кредитної системи, контроль здійснюють також аудиторські організації та підрозділи аудиту самого банку, інші уповноважені на те органи.
Система нагляду представляє собою сукупність економічних і адміністративних заходів, фінансових та юридичних інструментів, що використовуються для підтримки безпеки та підвищення ефективності банківської діяльності.
До числа важливих напрямків нагляду і контролю відносяться:
розробка систем раннього виявлення проблемних банків. Центральний банк аналізує діяльність кредитних організацій і при виявленні ситуацій, що загрожують інтересам вкладників і кредиторів, має право застосувати заходи впливу;
забезпечення адекватних резервів з метою ефективного управління банківськими ризиками;
посилення уваги до структури активів і зобов'язань по терміновості з метою регулювання та контролю ризику ліквідності як в окремій кредитній організації, так і в банківській системі в цілому;
розвиток нагляду на консолідованій основі;
транскордонний нагляд за банками, що м...