p> 
   1.5   Розрахунок абсорберів з рухомою кульової насадкою  
   Застосовують односекційні і багатосекційні абсорбери з насадкою діаметром від 3 до 100 мм і щільністю від 10 до 1000 кг/м3. Матеріалом для насадки служить поліетилен, поліпропілен, фторопласт, стирол, гума, метали. p> Співвідношення між діаметром абсорбера і діаметром куль приймається Ві 10. Вільне перетин тарілки FС = 0,4 - 0,5 м2/м2 . Швидкість газу 5 - 6 м/с. Питомий зрошення насадки 0,5 - 0,7 дм3/м3. Мінімальна статична висота шару насадки НТ становить (5 - 8) dш , а максимальна статична висота шару насадки визначається зі співвідношення ВЈ 1 . 
  Швидкість газу, відповідна початку режиму повного псевдорідинному, дорівнює 
  = 4,6 Г— 103 Г— FС1, 54 Г— exp . (1.124) 
   Гранично допустима швидкість газу 
   w Вў КР = 2,9 Г— FС0, 4 < i> Г— . (1.125) 
   Динамічну висоту шару насадки можна визначити за формулою 
   НДІН = . (1.126) 
   Висота світлого шару рідини, що утримується в апараті, дорівнює 
  . (1.127) 
   Газосодержание шару обчислюють за формулою 
   j Г = 1,16 Г— e 0 Г—. ( 1.128) 
   Висоти сепараційній зони НСЕП приймають (0,1 - 0,2) НДІН. 
  Гідравлічний опір абсорбера визначають за формулою 
   Р = D РС + D РЖ , (1.129) 
   Де 
  D РС = + g Г— r ж Г— НСТ Г— (1 - e 0) ; (1.130) 
  D РЖ = 32,1 Г— w0, 82 Г— < i> L0, 56 Г— НСТ0, 6 Г— FС - 1,03 , (1.131 ) 
				
				
				
				
			   де Vж, Vг - витрата рідини і є, м3/с; 
  З = 0,62 і До  =  0,8 - коефіцієнти для зваженого шару насадки; 
  Lор - 1 Г— 105 кг/м2 ГЊ год - стандартна величина щільності зрошення; 
  D РС - гідравлічний опір сухої насадки, Па; 
  e 0 = 0,4 - порозность нерухомого шару насадки; 
  Wн. П. - швидкість газу, відповідна початку псевдорідинному, м/с, визначаємо з формули 
   або 
  ReН. П. = 142 Г—, (1.132) 
   де r ш - щільність кулі, кг/м3 ; 
  L - щільність зрошення, м3/м2 ГЊ ч. 
  Щільність контакту фаз у шарі дорівнює 
  , (1.133) 
   де Fб = 1,6 Г— L0, 44 Г— w00, 92 - поверхня контакту фаз у барботажном шарі при НСТ = 0 ;  
  w0 - швидкість газу в отворах решітки, м/с. 
  Поверхня контакту в сепараційній зоні визначається за формулою 
  FС. З. = а С. З. (НС - НДІН) ,  (1.134) 
   де а С. З. = 7,4 Г— L0, 35 Г— w00, 31 - питома поверхня контакту фаз у сепараційній зоні, м2/м3; 
  НС - висота секції апарату, м. 
   НС = (1,1 Вё 1,2) ...