/p>
Державний борг може надавати як негативне, так й позитивний вплив на економічний розвиток. Зовнішня заборгованість дозволяє країні здійснювати великі сукупні витрати, ніж вироблений національний дохід, і фінансувати інвестиції, які не забезпечуються внутрішніми надходженнями. У цьому аспекті державні запозичення надають позитивний вплив на макроекономічний розвиток.
Негативний вплив державні запозичень відображається в наявності (зростанні) бюджетного дефіциту, особливо в об'ємах, які є непомірними для розвитку конкретної економіки. Для відображення реальної економічної ситуації частіше використовують відносні величини, зокрема, відношення державного боргу до обсягу ВВП. Існують різні економічні методи, застосовувані державою для балансування бюджету та регулювання економічного циклу.
Система управління державним боргом Російської Федерації являє собою таку сукупність основних заходів: розробка програми запозичень Російської Федерації на наступний рік; процедура прийняття основних параметрів управління державним боргом Російської Федерації на черговий рік; виконання прийнятої програми управління державним боргом протягом планового року.
В останні роки намітилися якісно нові тенденції у сфері управління держборгом, що обумовлено форсованим переходом до ринкових механізмам його формування та обслуговування. Головні риси нових тенденцій - мобілізація ресурсів за допомогою позик та інших державних зобов'язань, використання податкової системи, активних методів реструктуризації запозичень і організації обслуговування боргу. Система управління держборгом повинна мати два режиму функціонування: управління в нормальному режимі відтворювального процесу; кризове управління в умовах загострення дефіциту бюджету, спаду виробництва, скорочення можливостей залучення нових запозичень.
Держборг являє собою складне економіко-фінансове освіта, особливий фінансовий механізм, що вимагає використання системи методів для його регулювання.
Зовнішній борг - це зобов'язання, що виникають в іноземній валюті. Основними напрямками політики у сфері державних запозичень та управління державним боргом Російської Федерації на 2007-2009 роки спрямована на зниження державного боргу у відсотках до ВВП, зменшення абсолютного і відносного (у відсотках до ВВП) розміру державного зовнішнього боргу, заміщення державних зовнішніх запозичень внутрішніми, розвиток ринку державних цінних паперів, використання інструментів боргової політики для здійснення додаткової стерилізації зайвої грошової маси з метою зниження інфляції.
Внутрішній борг - це зобов'язання, що виникають у валюті Російської Федерації. У середньостроковій перспективі за рахунок зростання внутрішнього боргу збільшиться державний борг до 2 926,76 млрд. рублів, або 7,6% ВВП, до кінця 2009 року. Основними напрямками боргової політики на 2007-2009 роки стало досягнення перевищення внутрішнього боргу над зовнішнім планувалося на 2009 рік.
<...