нси наступних періодів. Точно так само повинно пояснюватися, чому очікувані рахунки прибутків і збитків у ці періоди змінюються порівняно з рахунками прибутків і збитків, наміченими на кінець стартового і після закінчення наступних періодів.
Очевидно також, що баланси активів і пасивів в будь-якому конкретному плановому періоді повинні будуть кореспондуватися з рахунками прибутків і збитків даного періоду.
У підсумку венчурному інвесторові необхідно дати матеріал для того, щоб він міг:
• з сальдо планованих рахунків прибутків і збитків (з урахуванням очікуваних податків) бачити, який в конкретному майбутньому календарному періоді (на який венчурний інвестор має свої споживчі та інвестиційні цілі) може бути прогнозована величина прибутків (збитків) підприємства і, значить, які в цей час максимально можливі дивіденди (навіть якщо не реінвестувати прибуток у подальше фінансування інвестиційного проекту) підприємство (нехай воно і стане контролюватися венчурним інвестором) буде в змозі виплатити або, навпроти - у разі збитків, зажадає, можливо, додаткових інвестицій;
• судити з планованих по майбутніх періодах балансів підприємства про те, яка може бути ринкова вартість участі венчурного інвестора в даній фірмі , можна Чи можна з вигодою продати придбані її акції (паї) або видані їй кредити.
Чим більше і більш структурованого матеріалу дати венчурному інвесторові (для фінансового аналізу), тим більше шансів - за умови впевненості ініціаторів починаємо проекту в його ефективності - отримати від інвестора необхідні фонди. Дуже істотно також, що ясність, що вноситься таким чином у фінансові плани і очікування інвестора, дозволить залучати тільки тих інвесторів, хто після виявлення об'єктивно очікувалася спочатку невеликий прибутковості або навіть збитковості ініційованого підприємства не В«запанікуєВ» і
не прийметься витягувати свої інвестиції, не кажучи вже про припинення подальших раніше планувалися капіталовкладень.
Звичайно, подібний підхід звужує коло можливих інвесторів підприємства, зате збільшує ймовірність домогтися припливу капіталовкладень і зберегти їх, а також витримати графік надходження коштів у часі.
У завершення бізнес-плану доцільно включити так званий аналіз умов беззбитковості підприємства (восьмий питання), який має свідчити про те, що в основі представлених планових рахунків прибутків і збитків по майбутнім періодам роботи підприємства лежить не просто довільно обрана політика підприємства з приводу ціни освоюваного продукту, динаміки нарощування обсягу його випуску і структури витрат на його випуск і реалізацію, а оптимізовані (З метою максимізації маси прибутків) плани щодо цих параметрів. Причому аналіз умов беззбитковості ( break - even analysis ) u> підприємства можна доповнити аналізом умов його платоспроможності ...