ісім, а потім число їх збільшилося до одинадцяти. Для вирішення тих справ, які стосувалися кількох відомств, міністри збиралися разом у так званому комітеті міністрів. p> Всі нові закони і важливі заходи, перш ніж вони представлялися на затвердження государеві, повинні були з 1803 року піддавалась обговоренню в особливому вищому установі - Державній раді. Ця рада спочатку складався з 35 членів, яких призначив государ з найбільш гідних і заслужених вищих сановників. Крім розгляду нових законів Державна рада обговорював ще кошторис державних доходів і витрат на кожен рік вперед (так званий бюджет). p> Під всіх цих перетвореннях государю допомагав видатний по розуму співробітник Сперанський, син бідного священика Володимирській губернії. p> У імператора Олександра була думка залучити до сприяння собі в дозволі справ законодавства і виборних від населення. Але важкі війни не допустили здійснити це. Притому ж перед російськими самодержцями лежала ще інша важлива турбота: звільнення селян від кріпацтва. Причому, на відміну від Західної Європи, російські правителі ставили собі завданням не тільки дарувати свободу селянам, але і наділити їх на необтяжливих умовах землею, щоб селяни могли стати самостійними господарями, а не безземельними батраками. p> Установа міністерств і Державної ради мало гарні наслідки: справи законодавства і управління пішли швидше, і саме управління було поставлено більш твердо і одноманітно. p> Поряд з перетворенням державних установ не можна не відзначити вельми доброчинної діяльності імператора на користь освіти. До нього в Росії не було особливого вищого установи, яка б відало всім народним освітою; імператор же Олександр створив особливе міністерство народної освіти. Потім, при ньому на народну освіту стали відпускати більш грошових коштів, завдяки чому збільшилась і кількість навчальних закладів. Замість Єкатерининських головних і малих народних училищ до губернських містах були засновані гімназії, а в повітових містах - повітові і парафіяльні училища. Крім вже існуючого Московського університету були відкриті три нові - у Харкові, Казані і Петербурзі. Сильно розвинулося під найближчим піклуванням матері государя імператриці Марії Федорівни жіноча освіта: стало кілька нових інститутів в Москві та інших містах. Нове краще пристрій отримали і духовні школи: академії (С.-Петербурзька, Московська та Київська), семінарії та училища. Був заснований Імператорський Олександрівський ліцей, спочатку в Царському Селі - улюбленому місцеперебування государя. У цьому ліцеї отримав освіта наша російська гордість - великий поет Пушкін. Другий ліцей був заснований в Ярославлі на кошти Демидова, а третій - у Ніжині коштом графа Безбородько: у Ніжині вчився інший великий письменник - Гоголь. p> Найголовніша літературна діяльність Пушкіна і всі твори Гоголя відносяться вже до часу царювання імператора Миколи Першого. Але й Олександр міг пишатися такими письменниками свого царювання, як байкар Крилов, знайоме з дитинства ко...