Застосування ж латунних щіток в деяких випадках незручно і при їх застосуванні частина відновленого металу втирається в поверхню об'єкта, утворюючи блискуче металеве покриття, що має вигляд основного полірованого металу, під яким знаходиться шар іржі. З цих причин латунні щітки можна застосовувати лише в початкових стадіях роботи для очищення поверхонь під консервацію. Дуже цікавий прийом був випробуваний ІІТ для знімання нальоту іржі з поверхні предметів за допомогою клею. Для цього предмет обмазують досить густим шаром столярного клею або дешевим сортом желатини (20-25%), дають клею застигнути і потім висушують в сушильній шафі при температурі (35-50 В° С). Висохлий клей сильно схоплюється з пористої корозією на металі і при чищенні предмета починає зніматися тонкою плівкою, несучи з собою і корозію. Звичайно, при пересиханні клейового шару на предметі плівка може відскочити і сама, так як внутрішнє натяг при товстому, шарі може бути дуже значним; це може повести за собою поломку об'єкта, за чим слід уважно спостерігати і не допускати при цій роботі дуже великої пересихання плівки, або вводити в клейовий склад 0,5-1% гліцерину.
Потім використовується хімічне чищення, що видаляє окисні солі. Можуть використовуватися способи термічної очищення, побудовані, головним чином, на різниці розширення стали і поверхневої кірки окислів; ці способи застосовуються або тільки як термічна обробка, або спільно з дією на метал ще і хімічних речовин. Хімічним способом можна видаляти іржу за допомогою травильних розчинів (Кислот, солей і лугів) і паст. У деяких випадках в польових умовах застосовують вельми добре діючий електролітичний спосіб знежирення, для чого підвішують предмет на катод у ванну з 7 ч. їдкого натру, 13 ч. вуглекислої соди і 100 ч. води, вміст ванни нагрівають до 70-80 В° С - щільність струму на 1 м ВІ 200 - 500 амп. при 8 вольтах. Анодом служить цинкова платівка. Для іншого способу електролітичного знежирення у ванні застосовують розчин, що складається з 40 частин технічної соди, 5 частин каустичної соди на літр води - щільність струму 100 амп. на 1 м ВІ. Подальше видалення солей з поверхні виробів відбувається промиванням у воді. Вода сама може розглядатися як хімічний реактив. При промиванні предметів слід вживати, по можливості, дистильовану воду, вона застосовується в кінцевому промиванні: початкова промивка може вестися у звичайній воді, звільненої від вуглекислого газу (тобто кип'яченою). Органічні колоїди уповільнюють освіта корозії, спостережуваної в дистильованої воді - особливо ефективно дію желатину: при добавці 0,2% желатину у воду корозія зменшується приблизно наполовину. Ефективним є спосіб кип'ятіння вироби в дистильованої воді, а потім обробка його слабким розчином гіпосульфіту (2%), прибирає всі сліди хлору. Після такої обробки та наступних потім двох промивок дистильованою водою і сушки, спершу в кімнатній температурі, а потім у сушильній шафі при температурі 100 - 120 В°, виріб гот...