в в союзі з комуністами. У сформованій обстановці Ширак, - за прикладом Міттерана, - використовував тактику В«співіснуванняВ» і призначив прем'єр-міністром лідера Соціалістичної партії Жоспена, Правий президент почав співіснувати з лівим урядом і лівим більшістю в парламенті. p align="justify"> Жоспен сформував ліве уряд, що складався з соціалістів, лівих радикалів і інших лівих груп. Виступаючи з урядовою декларацією, Жоспен обіцяв на ділі гарантувати жінкам рівні права з чоловіками, пом'якшити законодавство проти іммігрантів, збільшити мінімум заробітної плати. p align="justify"> Франція продовжувала залишатися діяльним членом Європейського Союзу і Північноатлантичного пакту. З 1 січня 1999 р. у Франції, як і в інших країнах Європейського Союзу, увійшла в обіг європейська валюта (В«євроВ») - спочатку тільки в безготівкових розрахунках. Улітку 1999 р. Франція взяла участь у військовій операції НАТО проти Сербії в Косово, хоча вона проводилася без санкції ООН. p align="justify"> вересня 2000 з ініціативи президента Ширака у Франції був проведений референдум про скорочення терміну повноважень президента з семи до п'яти років. Референдум не викликав великого інтересу але визнаний був і новий закон про п'ятирічний термін повноважень президента увійшов в силу. br/>
Висновок
конституція франція республіка Голль
Процес розвитку права Франції в 20 столітті тісно пов'язаний з конституціями четвертою та п'ятою республік, які за своєю суттю відбивали найбільш важливі моменти політики держави, що проводиться протягом останнього часу.
Францію не випадково називають "лабораторією конституції", а французів "великими споживачами конституції". Дійсно, за роки Нового і Новітнього часу у Франції було прийнято 16 конституцій. Нині діюча Конституція Французької республіки була прийнята в 1958 р.. На референдумі, що відбувся 28 вересня, і оформила створення у Франції П'ятої Республіки. До цього у Франції були: Перша Республіка (1793-1802 рр..); Друга Республіка (1848-1852 рр..); Третя Республіка (1875-1940 рр..); Четверта Республіка (1946-1958 рр..). p align="justify"> У преамбулі Конституції проголошується прихильність Декларації прав людини і громадянина 1789 р. і преамбулі Конституції 1946 р. У відповідності з рішенням Конституційного ради Франції, прийнятим у 1970 р., за Декларацією і преамбулою була визнана така ж юридична сила, що і за основним текстом Конституції 1958 р., і вони стали органічною частиною цієї Конституції.
Структурно Конституція Франції складається з преамбули, яка з тримає також першу статтю, в якій Франція проголошується неподільною, світською, соціальною, демократичною республікою; забезпечує рівність перед законом усіх громадян незалежно від походження раси і релігії; затверджує всі віросповідання.
Передбачено два способи перегляду Конституції.